Росія прогріває ефір перед виборами в Європі та «самітом миру», комбінуючи військові акції з інформаційними.
Поки в Росії закінчували формальності з продовженням Путіна, про себе нагадав Олександр Лукашенко. Мінський вождь почав словесно потрясати «зброєю стримування». Підкресливши, що в наступ з «ядеркою» не ходять, але в Білорусі немає червоних ліній у плані оборони. І щойно намітиться достатня загроза, одразу буде завдано удару!
Очевидно, що жодних можливостей самостійно застосовувати серйозну зброю у Лукашенка немає. Від слова зовсім. Його заява вкладається в загальну «ескалаційну» лінію Кремля. У цей же бік спробував бубніти дондон Кадиров, позначаючи ментальні претензії на Харків і Одесу.
Поки що все в рамках звичайної російської тактики — тиснути, поки продавлюється, щоб у зручний момент перетворити це на переговорну позицію.
Поки продавлюється — переговорів не буде.
Намагаючись залишити за собою вже захоплене, РФ буде максимально завищувати вимоги. Не здивуюся, якщо найближчими днями з боку РФ почнуть проштовхувати таку конструкцію: віддайте Харків і Одесу, інакше жахнемо «по скупченнях військ і західної зброї в Україні» ядеркою або поступово зруйнуємо ці міста. Тобто, виносячи за дужки не тільки Крим, а й Донецьку, Луганську, Запорізьку та Херсонську області. Ось цього дозволити не можна.
Як уже багато разів написано, Росія прогріває ефір перед виборами в Європі та «самітом миру», комбінуючи військові акції з інформаційними. Мета — залякати і європейців, і жителів регіонів України, яким зараз найскладніше. А також загальмувати допомогу. Ми ще почуємо багато різного.
Рефлексувати на словесні ескапади сенсу немає. Втягуватися в боротьбу заяв — тим більше. Єдиний спосіб по-справжньому відповісти Путіну — максимально швидко доставити обіцяну допомогу українській армії.
Хто такий Олексій Копитько
Радник міністра оборони, блогер, журналіст. Проживає у Харкові. Активно коментує в соцмережах події, що відбуваються в країні і світі. Працював координатором проєкту «Флот-2017». До цього обіймав посаду заступника голови правління Українського центру розвитку музейної справи.
Джерело