Раднарком Радянського Союзу 18 грудня 1920-го ухвалив постанову «Про облік музичних інструментів». Бандуристів і кобзарів зобов’язали протягом трьох днів з’явитися в органи влади.Цей нормативний акт розглядався як репресивний метод проти культурного значення кобзарських інтструментів. Газети радянського часу глумилися над кобзою, нав’язуючи українському народові звичну для російських гармошку. Газета «Правда» назвала кобзу «музичною сохою». Українців, які надавали перевагу бандурі, лірі та кобзі, називали націоналастіми та ворогами пролетаріату. Серед кобзарів найбільше було незрячих музикантів. Вони заробляли на життя грою на українських музичних інструментах. ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ: Повне видання «Кобзаря» створили у Петербурзі Незрячих співців зобов’язали у триденний термін зареєструвати свої інструменти й отримати документ на право користування ними. Насправді кобзарям відмовляли в реєстрації й десятками розстрілювали без суду як «буржуазних націоналістів». У них відбирали інструменти й передавали в заклади освіти. Пізніше з кобзарями боролися указами про заборону жебрацтва й антирадянського репертуару.$2 млн доларів становив бюджет фільму «Поводир». Картина Олеся Саніна про розстріл кобзарів 1932-го радянською владою вийшла у прокат 12 листопада 2014-го. Головні ролі у фільмі «Поводир» зіграли Станіслав Боклан і Антон-Святослав Грін.
