Китайський лідер Сі Цзіньпін і кремлівський диктатор Володимир Путін пообіцяли поглибити своє стратегічне партнерство в Пекіні в четвер, 16 травня, що стало яскравим свідченням їхньої згуртованості на тлі просування російських військ в Україні.
Про це пише CNN.
Напередодні Сі Цзіньпін привітав Путіна, до складу делегації якого входять вищі посадові особи з питань оборони і безпеки, у Великому залі народних зборів у Пекіні з повним військовим парадом, що ознаменувало початок дводенного державного візиту російського диктатора до Китаю.
Путін приїхав до Сі: про що говорили
Сі привітав поглиблення зв’язків між двома країнами, які були формалізовані у спільній заяві, підписаній лідерами під час церемонії в четвер у другій половині дня, заявивши, що вони “нададуть потужного імпульсу” розвитку їхніх відносин.
Цей візит — символічна перша закордонна вилазка Путіна з моменту вступу на новий термін на посаді президента Росії минулого тижня — є останньою ознакою зміцнення взаємин, оскільки обидва лідери тісніше пов’язують свої країни перед обличчям серйозних суперечностей із Заходом.
На зустрічах з Путіним Сі проголосив, що китайсько-російські відносини “витримали випробування мінливим міжнародним ландшафтом” і зробили “позитивний внесок у підтримання глобальної стратегічної стабільності”, згідно з повідомленням Міністерства закордонних справ Китаю.
Путін, чия економіка стає все більш залежною від Китаю після вторгнення в Україну в лютому 2022 року, на зустрічі з Сі говорив про “практичну співпрацю” країн, відзначивши рекордний обсяг двосторонньої торгівлі в минулому році, наголосивши на важливості посилення співпраці в енергетичній, промисловій та сільськогосподарській сферах, повідомляє російське державне ЗМІ “Тасс”.
Це вже четверта зустріч Путіна і Сі, коли вони розмовляють віч-на-віч з моменту вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року — через кілька тижнів після того, як вони оголосили про партнерство “без обмежень” в кулуарах Зимових Олімпійських ігор в Пекіні.
Державний візит цього тижня відбувається на тлі зростаючого міжнародного занепокоєння щодо напряму війни в Україні на тлі затримок з наданням допомоги Києву, а також у зв’язку з тим, що російська економіка та оборонний комплекс не піддаються західним санкціям — ситуація, яка, як стверджують офіційні особи Сполучених Штатів, пов’язана з китайською підтримкою, яку Пекін заперечує.
Путін заявив, що він і Сі обговорять війну в Україні на неформальних переговорах пізніше ввечері в четвер, в яких, як очікується, візьмуть участь новопризначений міністр оборони Росії Андрій Бєлоусов і його попередник Сергій Шойгу, який зараз є секретарем Ради безпеки Росії.
Посилення міжнародного тиску на Україну
Прийом Путіна на червоній доріжці в Пекіні відбувся наступного дня після того, як президент України Володимир Зеленський оголосив, що він скасовує всі майбутні міжнародні візити, оскільки його війська захищаються від несподіваного російського наступу в Харківській області.
Державний секретар США Ентоні Блінкен відвідав Київ на початку цього тижня, щоб підтвердити підтримку адміністрації Байдена Україні після багатомісячної затримки Конгресу у схваленні американської військової допомоги країні, яка перебуває в зоні бойових дій. Блінкен пообіцяв виділити 2 мільярди доларів на іноземне військове фінансування і заявив, що вкрай необхідні боєприпаси і зброя вже направляються на лінію фронту.
Тиск на Сі з боку США і Європи також зростає, щоб гарантувати, що стрімке зростання експорту з Китаю в Росію з початку війни не буде підтримувати військові зусилля Кремля.
Останніми тижнями чиновники Білого дому протистояли Пекіну в питанні про те, що, на їхню думку, є суттєвою підтримкою російської оборонно-промислової бази — у вигляді таких товарів, як верстати, двигуни для безпілотників і турбореактивних літаків, а також мікроелектроніка, що експортуються з Китаю. Пекін розкритикував США за “безпідставні звинувачення” щодо “нормальних торговельно-економічних обмінів” між Китаєм і Росією.
Пекін ніколи не засуджував російське вторгнення, натомість заявляє про нейтралітет у війні і оприлюднив нечітко сформульовану позицію з 12 пунктів щодо її врегулювання. Напередодні очікуваної мирної конференції у Швейцарії минулого місяця Сі закликав до мирних переговорів, які б враховували позиції обох сторін.
В інтерв’ю китайському державному ЗМІ “Сіньхуа” напередодні свого приїзду Путін високо оцінив “підходи Китаю до врегулювання кризи в Україні”.
Виступаючи разом з Путіним у четвер, китайський лідер заявив, що обидві країни “згодні з тим, що політичне вирішення українського питання є правильним напрямком”, і закликав до побудови “збалансованої, ефективної і стійкої системи безпеки” — натяк на спільну думку Пекіна і Москви про те, що НАТО винна у війні в Європі.
“Китай сподівається на мир і стабільність в Європі найближчим часом і продовжує відігравати конструктивну роль”, — сказав Сі.
Узгодження спільних суперечностей
Візит цього тижня знаменує собою 43-ю зустріч лідерів за більш ніж десятирічний період перебування Сі при владі. Сі і Путін, відомі своєю тісною особистою хімією, за цей час постійно розширювали дипломатичну координацію, економічну і безпекову співпрацю між своїми країнами — в той час як обидва стикалися зконфліктами зі Сполученими Штатами та їхніми союзниками.
Навіть коли Сі намагається відновити пошарпані відносини з Європою і стабілізувати відносини своєї країни зі Сполученими Штатами, він не бажає жертвувати своїм партнерством з Путіним, якого китайський лідер вважає незамінним партнером у реформуванні світового порядку, в якому, на його думку, несправедливо домінують Сполучені Штати, і намагається стримати їхнє зростання.
Цей спільний світогляд також був продемонстрований у четвер, коли Сі, виступаючи разом з Путіним, засудив тривалу “ментальність холодної війни” і заявив, що “одностороння гегемонія, протистояння таборів і силова політика загрожують миру в усьому світі і безпеці кожної країни” — використовуючи мову, типову для спільної з Росією критики Пекіном США і їхніх союзників.
Путін кивнув на занепокоєння Сі щодо посилення взаємодії між НАТО і країнами-однодумцями в Азії, закликавши до “надійної і адекватної архітектури безпеки в Азіатсько-Тихоокеанському регіоні, в якій не буде місця закритим військово-політичним альянсам”.
“Вважаємо створення таких альянсів контрпродуктивним і шкідливим”, — заявив Путін за підсумками зустрічей у четвер.
Окрім зустрічей у Пекіні, які, як очікується, включатимуть “гала-вечір” з нагоди 75-річчя дипломатичних відносин між двома країнами, Путін також візьме участь у форумах з торгівлі та співробітництва в Харбіні, столиці північно-східної китайської провінції Хейлунцзян, що межує з російським Далеким Сходом.
Історично цей регіон є місцем довготривалої прикордонної напруженості між двома сусідами, яка вилилася в конфлікт між Китаєм і Радянським Союзом у 1969 році. В останні роки спостерігається посилення зв’язку з частинами російського Далекого Сходу.
Очікується, що Путін також зустрінеться зі студентами та викладачами Харбінського технологічного інституту — університету, на який у 2020 році уряд США наклав санкції через його ймовірну роль у закупівлі товарів для китайської армії.
Нагадаємо, Китай та країна-агресорка Росія, яка повномасштабно вторглася до України, виступають за політичне врегулювання війни. Про це йшлося під час спільної пресконференції лідера КНР Сі Цзіньпіна та російського диктатора Путіна.
Читайте провідні новини дня:
Наступ на Харківщину 2024 року: де просунулися росіяни Сьогодні День вишиванки 2024 року: історія, українські традиції Замах на Фіцо: затриманий пояснив, чому стріляв у прем’єр-міністра