Сумлінний путінський бюрократ: у Росії – новий, але старий прем’єр

У понеділок, 10 травня, спершу Держдума Росії проголосувала за перепризначення Мішустіна прем’єром, згодом відповідний указ підписав самопроголошений президент Владімір Путін. Про це інформує 24 Канал з посиланням на росЗМІ.

Новий-старий прем’єр Росії
За призначення Мішустіна головою російського уряду проголосувало 375 депутатів з 450 можливих. Не було жодного голосу проти, однак все ж 57 комуністів – утрималися, що є цікавим сигналом.

Під час виступу на засіданні парламенту Мішустін поспішив запевнити, що продовжить забезпечувати учасників так званої «спеціальної воєнної операції» спорядженням та технікою, а також надавати пільги, підтримку бійцям та їхнім сім’ям.

Путінський чиновник назвав солдатів, що кожного дня вбивають українців, – «захисниками». Він наголосив, що турбота про російських бійців та їхніх близьких «перебуває і буде перебувати в центрі уваги уряду».

Зверніть увагу! Російські медіа, що називають себе ліберальними, відносили Мішустіна до тих бюрократів, які про ситуацію на фронті неохоче говорять. Зокрема, здебільшого вживають такі формулювання, як «нові виклики», «теперішня ситуація», – замість «воєнні дії» та «воєнний стан». Проте слід розуміти, що якраз-таки завдяки подібним чиновникам путінська система досі ще функціонує.Станом на травень 2024-го Мішустіну – 58 років. Кар’єрний шлях до посади очільника уряду в нього був досить довгим:

з 1992 по 1998 рік працював на різних посадах у Міжнародному комп’ютерному клубі; 1998 року був призначений заступником керівника Державної податкової служби Росії. 1999 року став заступником міністра Росії з податків і зборів. з 2004 року по 2006 рік – голова Федерального агентства кадастру об’єктів нерухомості; у 2007 і 2008 роках керував Федеральним агентством з управління особливими економічними зонами; від березня 2008 року до квітня 2010 року обіймав посаду президента групи компаній UFG – однієї з найбільших компаній, що працюють в Росії, у галузі управління активами, прямими інвестиціями та пайовими інвестиційними фондами; 6 квітня 2010 року був призначений керівником Федеральної податкової служби; 16 січня 2020 року вперше був призначений головою уряду Росії.

Варто наголосити, що легітимність усієї російської управлінської системи – під великим питанням. Владімір Путін, який стоїть на чолі кремлівського режиму, 7 травня 2024 року вп’яте був інавгурований на пост президента Росії. Однак законність цього статусу не визнала жодна цивілізована держава світу.

Так звані вибори, на яких у березні переобирався Путін, відбувалися, зокрема, на окупованих територіях України під дулом автоматів. Підрахунок голосів супроводжувався численими порушеннями, а список кандидатів – обмежений чотирма іменами, безпечними для Кремля.

Тому й усі документи, на яких є підпис Путіна, навряд можна вважати такими, які чогось вартують. Серед них – указ про призначення Мішустіна прем’єром.