Розвідка Великої Британії проаналізувала вплив, який на парад 9 травня у Москві мали втрати російської армії у війні проти України.
Як повідомляє «Європейська правда», про це йдеться в розвідувальному огляді британського Міноборони за 10 травня.
Відомство зазначає, що паради до російського «Дня перемоги» 9 травня скасували в 24 містах, переважно у прикордонних з Україною регіонах, ймовірно, через низький рівень безпеки. Це порівняно з 21 скасованим парадом 2023 року.
«Хоча проліт літаків над Москвою відновили, і в ньому взяли участь дев’ять винищувачів СУ-30СМ і МіГ-29, а також шість штурмовиків СУ-25, парад зменшили у масштабах: під час нього представили менше сучасної військової техніки порівняно з довоєнними парадами», – йдеться в огляді.
Розвідка вказує, що з 30 підрозділів на параді понад дві третини були представлені військовими академіями, молодіжними та ветеранськими організаціями. Крім того, були присутні підрозділи внутрішньої безпеки та служби з надзвичайних ситуацій.
Міноборони повідомляє, що загалом у параді взяли участь 9 тисяч курсантів, ветеранів і військовослужбовців, порівняно з 8 тисячами 2023 року, але менше, ніж на параді 2021 року – до початку широкомасштабної війни в Україні, коли в ньому взяли участь 11 тисяч військовослужбовців.
Аналітики зауважують, що хоча на параді був представлений 61 військовий транспортний засіб, на ньому не було важкої бронетехніки або гусеничної військової техніки.
Водночас єдиним бойовим танком, що побачили на заході, був один церемоніальний танк Т-34 часів Другої світової війни, який традиційно розпочинає парад. Це контрастує з московським парадом 2020 року, що включав 20 основних бойових танків, додає розвідка.
«Зважаючи на значні втрати російського особового складу та техніки внаслідок війни в Україні, РФ не мала можливості використовувати паради для демонстрації військової сили», – йдеться в огляді.
Напередодні розвідка Великої Британії проаналізувала атаки російських окупантів на українське місто Часів Яр Донецької області.
Перед цим британська розвідка розповіла, що командування дальньої авіації Повітряно-космічних сил (ПКС) Росії підвищило летальність своєї головної крилатої ракети повітряного базування Х-101/Х-102 (у західній класифікації – AS-23a KODIAK), встановивши на неї другу боєголовку.
Раніше британська розвідка спрогнозувала зростання російських втрат у найближчі два місяці.