Наприкінці минулого місяця Єврокомісія розпочала розслідування щодо Facebook та Instagram, які є частиною Meta Марка Цукерберга, через їхню роботу з дезінформацією, що походить із закордонних країн, зокрема з росії. Цей крок був зроблений на тлі занепокоєння з приводу втручання рф напередодні виборів до Європарламенту в червні.
Комісія підозрює, що платформи не змогли обмежити поширення брехні та скоординували іноземні маніпуляції, потенційно порушуючи Закон про цифрові послуги. Meta звинувачують у неналежному контролі за оманливою рекламою, дезінформаційними кампаніями та скоординованими ботофермами. Це розслідування є четвертим у рамках DSA після дій проти TikTok та інших платформ, йдеться у матеріалі Social Europe, з яким знайомить “Міжнародний кур’єр”.
Складні кампанії
2 березня 2022 року Європейський Союз запровадив санкції проти кількох російських ЗМІ та холдингів, включаючи НТВ, Россия 1, RT, Sputnik, National Media Group та ВДТРК, призупинивши їхню трансляцію та мовлення на території ЄС після повномасштабного вторгнення в Україну. ЄС обґрунтував це необхідністю для захисту громадського порядку та безпеки: це не була цензура, а включала цілеспрямовані заходи, що відповідають основним правам і свободам. Правовою основою були Договір про Європейський Союз (ст. 29) та Договір про функціонування Європейського Союзу (ст. 215), які встановлювали загальні рамки санкцій ЄС.
Численні звіти та аналізи свідчать про те, що російські організації, включно зі спонсорованими державою суб’єктами, справді були причетні до поширення дезінформації. Це спостерігається не лише в контексті війни з Україною, а й в інших геополітичних ситуаціях та у спробах вплинути на вибори та громадську думку в різних країнах.
Російський уряд звинувачують у проведенні складних кампаній, спрямованих на формування наративів, сіяння розбрату та підрив довіри до демократичних інститутів. Вони часто передбачають використання платформ соціальних мереж, фейкових новинних веб-сайтів та інших онлайн-каналів для поширення неправдивої або спотвореної інформації та теорій змови.
Різноманіття тактик
Росія використовує різні тактики для поширення дезінформації в ЄС та за його межами. До них відносяться:
пропаганда: контрольовані державою ЗМІ, такі як RT (раніше Russia Today) та Sputnik, просувають проросійські наративи та просувають порядок денний Кремля;
Doppelgänger: «клони» щонайменше 17 автентичних ЗМІ, включаючи Bild (Німеччина), 20minutes (Франція), ANSA (Італія), The Guardian (Британія) та РБК-Україна, націлені на користувачів за допомогою фейкових статей, використовуючи доменні імена, схожі на імена імітованих ЗМІ, та копіюючи їхні дизайни;
сплячі сайти: веб-сайти повільно нарощують аудиторію за допомогою непов’язаних публікацій, перш ніж перейти до дезінформації в призначений час;
маніпуляції «соціальними мережами»: платформи використовуються для поширення дезінформації за допомогою скоординованих кампаній, фальшивих облікових записів та автоматизованих ботів;
кібератаки та хакерські атаки: Разом із витоками даних з метою викрадення інформації, вони порушують комунікації та підривають демократичні процеси.
Ці тактики часто використовуються в комплексі для створення кампаній, спрямованих на досягнення стратегічних цілей, таких як послаблення єдності ЄС, підрив довіри до інституцій та просування геополітичних інтересів росії.
Спростування атак
Які інструменти має ЄС, щоб спростувати ці атаки? Ініціатива EUvsDisinfo, започаткована Європейською службою зовнішніх справ у 2015 році, спрямована на протидію дезінформації, спрямованій проти ЄС. Він пропонує базу даних з можливістю пошуку з більш ніж 12 000 зразків прокремлівської дезінформації.
У 2018 році комісія запровадила добровільний Кодекс практики щодо дезінформації, який заохочує онлайн-платформи вживати заходів для боротьби з її поширенням. У червні 2022 року посилений кодекс підписали 34 підписанти, які брали участь у його перегляді, включаючи великі технологічні компанії, такі як Meta, Google і Tiktok.
Європейська обсерваторія цифрових медіа, створена у 2021 році, – це мережа фактчекерів, дослідників та академічних установ, які працюють над моніторингом та аналізом тенденцій дезінформації в Європі. У ЄС також діє система швидкого оповіщення, яка дозволяє державам-членам обмінюватися інформацією про інциденти дезінформації та координувати заходи реагування.
ЄС фінансує дослідницькі та інноваційні проєкти, спрямовані на протидію дезінформації та підвищення медіаграмотності. Сюди входять проєкти в рамках програм «Горизонт 2020» та «Горизонт Європа», а також такі ініціативи, як пілотний проєкт Європейської інноваційної ради.
Нарешті, ЄС законодавчо врегулював цю сферу, прийнявши DSA та супутній йому Закон про цифрові ринки. Вони спрямовані на встановлення чітких правил для онлайн-платформ, підвищення прозорості та підзвітності, а також зміцнення прав користувачів у цифровому середовищі.
Інформований дискурс
Однак громадяни теж можуть зіграти свою роль. Підтримуючи незалежну журналістику та різноманітні медійні екосистеми, ми можемо зменшити вплив дезінформації. Досліджуючи різні точки зору та джерела, ми з меншою ймовірністю піддамося впливу ехо-камер та бульбашок фільтрів.
Заохочення навичок критичного мислення з раннього віку може допомогти молодим людям стати більш розбірливими споживачами інформації, а навчити молодь ставити під сумнів припущення, розглядати різні точки зору та шукати надійні джерела може допомогти захистити їх від дезінформації. Нарешті, беручи активну участь у демократичних процесах, таких як голосування, громадська організація та політична активність, ми можемо допомогти протистояти дезінформації, просуваючи обґрунтований громадянський дискурс та демократичні цінності.
Автор: Елені Каллеа – брюссельська консультантка з питань ЄС та спеціалістка з комунікацій, яка зараз працює офіцером зі зв’язків з громадськістю DG COMM у Європейській комісії. Вона має ступінь магістра з перекладу та магістра з інженерії інформаційно-комунікаційних систем.
Источник: sprotyv.info