Володимир Путін готовий до військової операції проти однієї з країн Балтії, вважає керівник польської розвідки Ярослав Стружик. Він зазначив, що ніхто не може знати, коли російський диктатор це зробить, проте його наміри відомі. Відчуваючи загрозу від Росії, нейтральні країни Європи прагнуть зміцнити співпрацю з Північноатлантичним альянсом (НАТО). Йдеться про Швейцарію, Австрію, Ірландію та Мальту, інформує FREEДОМ.
У НАТО визначили дві “червоні лінії” для Росії. При їх перетині Москвою Альянс втрутиться у війну Росії проти України. Як повідомляє видання La Repubblica, умовою для цього може стати залучення РФ до війни Білорусі або ж військова провокація проти країн Балтії, Молдови чи Польщі. В останній кажуть, що Путін готовий до військової операції проти однієї з країн Балтії.
Утім, за словами керівника польської контррозвідки, нинішня західна військова підтримка Києва справляє стримувальний ефект на агресивні наміри Москви.
“Путін, звісно, вже готовий до якоїсь мініоперації проти однієї з країн Балтії, наприклад, увійти до знаменитої Нарви (найбільше переважно російськомовне місто в Естонії, 88% населення якого становлять росіяни, — ред.) або висадитися на одному зі шведських островів”, — із заяви начальника служби військової контррозвідки Польщі.
“Якщо Росія наочно продемонструє слабкість НАТО, а слабкість НАТО проявиться, якщо не буде адекватної відповіді на будь-яку загрозу, — то світовий порядок розвалюється. Усе в хаосі, і Росія користується цим хаосом для утвердження свого домінування у Східній Європі”, — наголошує експерт з міжнародної політики, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Петро Олещук.
Поки російський імперіалізм не торкнувся учасників Північноатлантичного альянсу, нейтральні держави Європи закликають НАТО поглибити співпрацю.
Як пише видання Die Presse, наприкінці грудня 2023 року дипломати чотирьох країн надіслали листи до Альянсу, в яких пропонують розширити участь у військових навчаннях та обміні розвідданими у форматі західноєвропейських партнерів.
“Австрія, Ірландія, Мальта і Швейцарія звернулися до оборонного Альянсу, тому що хочуть “розширити” своє партнерство з ним. І в неофіційному документі вони також вносять цілком конкретні пропозиції, як можна було б розвивати співробітництво — від додаткових спільних навчань до “привілейованого доступу до документів та інформації”… НАТО і Міністерство закордонних справ у Відні підтверджують, що чотири нейтральні держави вже певний час прагнуть до діалогу з Альянсом у ролі західноєвропейських партнерів”, — з публікації Die Presse.
Не можна виключати, що зміцнення співпраці Австрії, Швейцарії, Ірландії та Мальти з НАТО може потенційно призвести і до членства цих держав в Альянсі. Практика скасування нейтрального статусу і приєднання до блоку вже не нова, до неї вже вдалися колись нейтральні Швеція і Фінляндія. Тепер обидві держави є повноправними членами НАТО.
“Без членства в якомусь потужному альянсі у невеликої держави досить мало шансів себе захистити. Росія доламала світовий порядок, який існував донедавна. По суті ніяких особливих надій у держав, крім потужних союзників або потужної армії, а її можуть дозволити все-таки серйозні, багаті, великі держави. Для держав менших за обсягом, напевно, єдина перспектива себе захистити — це мати надійні союзницькі зобов’язання з великими світовими гравцями”, — пояснює Петро Олещук.
Такі зобов’язання перед Литвою має Німеччина. 6 травня 2024 року канцлер Олаф Шольц прибув до литовського міста Пабраде, щоб особисто перевірити підготовку німецьких військових, дислокованих у балтійській державі.
Нагадаємо, у грудні 2023 року країни підписали угоду про перше з часів Другої світової війни постійне розміщення німецьких військ за кордоном.
До 2027 року на території Литви базуватиметься бригада ФРН, чисельністю 4 800 солдатів.
Источник: uatv.ua