Наука, як одна з основ збереження нації, починається з освіти
Створення закладів вищої освіти нового типу, в основі діяльності яких — єднання освіти з науковими дослідженнями, розпочалося в Україні вісім років тому з заснування Київського академічного університету (КАУ).
КАУ створено як державну наукову установу подвійного підпорядкування НАН України та МОН. Про здобутки першого українського академічного університету за вісім років роботи, про нові освітні програми, які запускають саме у 2024 році, та вимоги до здобувачів вищої освіти під час та після війни ZN.UA розповіли директор КАУ, академік НАН України, доктор фізико-математичних наук, професор Олександр Кордюк та завідувачка навчальної частини КАУ Оксана Марункевич.
— Пане Олександре, відбудова України пов’язана з розвитком сучасного науково-технічного потенціалу держави. Що маємо робити вже зараз?
— Глобальне питання. Звісно, для того, щоб мати можливість у найближчі роки розвивати науку, треба в першу чергу дбати про освіту. Наука починається з освіти. Ми створили Київський академічний університет, тому що хочеться застосувати наш попередній досвід, і показати, як це оптимально робити.
— Чому КАУ називають пілотним проєктом?
— Наш академічний університет має на меті тісне поєднання науки, освіти та інновацій. Це реалізація в Україні ідеї дослідницького університету, яка успішно працює у таких загальновідомих міжнародних освітніх центрах, як Каліфорнійський технологічний інститут (Caltech), Массачусетський технологічний інститут (МІТ).
Ми називаємо це пілотним проєктом, тому що знаємо, як це зробити — маємо певний досвід, ресурси і нові ідеї, і на прикладі невеликого закладу можемо випробувати ці ідеї, показати, як це робити на практиці, а не в теорії.
В КАУ навчання реалізується через дослідження. Найперше, ми одразу залучаємо студентів (яких відразу розглядаємо як наших колег — молодих науковців) до «живих» наукових досліджень світового рівня, через створення тандемів з провідними науковцями НАН України та з використанням потенціалу найкращих академічних лабораторій, а також максимально заохочуємо до інноваційної діяльності. Прагнемо, щоб групи, до яких входить молодь, займалися справді цікавою живою наукою. Коли молоді цікаво, коли вона мотивована, тоді і навчається значно краще. З іншого боку, наші викладачі — всі реальні науковці, які відволікаються від своїх досліджень для занять зі студентами, але також мають від цього безпосередню користь, бо у спілкуванні зі студентами, коли обговорюються найсвіжіші результати реальних досліджень, народжується багато нових ідей.
— Трохи про історію КАУ, яку не можемо обійти увагою. Зараз не дуже зручно у контексті повномасштабної агресії згадувати про зв’язки з Росією.
— Згодний з вами. Зараз не хочеться навіть згадувати про Московський фізико-технічний інститут (МФТІ), але така наша історія. Проте це був унікальний приклад дослідницького навчання, загальне надбання, і відмовлятися від цього досвіду — це як відмовлятися від ядерної зброї. Якщо коротко, КАУ утворився шляхом реорганізації фізико-технічного навчально-наукового центру, який до цього був київським відділенням МФТІ, яке свого часу, у 1978 році, було ініційовано Борисом Патоном. Це було геніальною ідеєю, що дозволила повертати наших студентів, які до того просто вимивалися імперською системою, поповнювали відтік мізків з України. Чимало наших науковців, понад тисяча, в тому числі я, — випускники МФТІ, навчалися там чотири роки, а сюди поверталися на магістерський, як ми сьогодні називаємо, рівень, й починали працювати в інститутах української академії наук — реалізація дуальної освіти, що довела свою ефективність.
Варто акцентувати, що за радянських часів МФТІ справді був одним з найкрутіших прикладів дослідницького навчання, інститутом, що був створений легендарним фізиком Петром Капицею, лауреатом Нобелівської премії, якого не випустили з СРСР. І Капиця організував цей інститут за зразками Оксфорда, Каліфорнійського технологічного інституту та ін. І саме на ці західні заклади вищої освіти, які втілюють концепцію науково-дослідницького університету, ми орієнтуємося, як я акцентував вище, нині.
— КАУ працює восьмий рік. Якими своїми здобутками можете похвалитися?
— По-перше, справді потужно розвиваємо міжнародне співробітництво. У науці й в освіті. Наявність активного міжнародного співробітництва є маркером живої науки, тому що зараз науку неможливо розвивати в одному місці без обмінів, без участі у конференціях, без співпраці у дослідженнях. Наука розвивається на міжнародному рівні. Тому ми максимально інтегруємося у міжнародний науково-дослідницький простір.
По-друге, ми стали суттєво студентоцентричними. Студенти — основні в усіх наших процесах. Намагаюся з командою зробити КАУ таким місцем, де б сам, якщо б знову повернувся у студентські роки, хотів би навчатися. І це нам, мабуть, вдається.
Отже, унікальність КАУ у тому, що ми намагаємося реалізувати найтісніше поєднання науки та освіти, практикуємо дослідницьке навчання. Ми — єдиний університет при НАН України, і ми можемо запропонувати широкий вибір з будь-яких інститутів академії. Хоч наразі маємо кафедри при семи інститутах, місця для досліджень ми можемо запропонувати з усіх інститутів академії. І власне в цьому наша сила. Попри те, що академія нині переживає свої не найкращі часи, багато наукових груп працюють на високому міжнародному рівні. І якщо наука в Україні ще лишається, то вона переважно зосереджена в академічних інститутах.
— Ще лишається… Все настільки критично, що мова йде про жевріння?
— Так, тому що наука вже давно функціонує в умовах критичного недофінансування, що, звичайно, не сприяє розвитку.
— А зараз під час війни, ви вважаєте, не прийшло розуміння того, що наука важлива?
— Я поки не бачу, що розуміння прийшло. І навіть, щоб побачити, потрібний час. Якщо воно й прийшло, то ми помітимо це трохи пізніше. (Усміхається)
— І все ж таки давайте повернемося до оптимістичної ноти нашої розмови. В КАУ на базі Лабораторії відкритих інновацій створений та активно працює Інноваційний центр. І це, безперечно, ще один з ваших вагомих результатів за вісім років роботи.
— Так і є. Інноваційний центр створено завдяки енергії Олександри Антонюк з метою залучення студентів, аспірантів та наукових співробітників базових наукових установ НАН України, провідних університетів до інноваційної діяльності, трансферу технологій, впровадження науково-технічних розробок в наукоємне виробництво. Центр працює за методами інноваційних центрів при провідних європейських університетах. Створений він був у ході виконання спільного проєкту КАУ, Технічного університету імені Гумбольда та Науково-технологічного парку «Берлін-Адлерсхоф» (Берлін), що був підтриманий Міністерством освіти і науки Німеччини. Завданням проєкту був обмін досвідом та проведення дослідження умов та засад, на яких українська команда створює аналогічний науковий парк Academ.City на базі наших академічних інститутів, що розташовані в мікрорайоні Академмістечко у Києві. Наразі, завдяки Центру, КАУ реалізує низку цікавих міжнародних інноваційних проєктів, у яких беруть участь і викладачі і студенти.
Далі продовжуємо розмову з Оксаною Марункевич.
— Пані Оксано, через повномасштабну війну в Україні багато випускників та дітей старших класів вимушено переїхали за кордон та завершували там навчання. Що маємо робити, щоб хоча б частково повернути молодь, яка з безпекових питань виїхала з країни?
— Дійсно на даний момент чимало випускників-школярів, яких розглядаємо як потенційних абітурієнтів на наступні роки, перебувають за кордоном. Вони роблять вибір — залишитися у країні перебування чи повернутися додому. З власного досвіду знаю, частина перебуваючих за кордоном учнів середньої школи паралельно продовжують отримання української середньої освіти та мають намір скласти єдиний вступний іспит з метою повернення в Україну й навчання саме в українських закладах вищої освіти.
Щодо ситуації з нами. Як і всі українські виші ми відчули, що абітурієнтів стає менше. Однак чимало студентів, які перебувають за кордоном, підключаються дистанційно та повною мірою здобувають паралельну освіту в Україні. Вони беруть участь у різних наукових школах, у наукових процесах. Вони мають можливість за участю наших наукових керівників повністю впроваджувати свою науково-дослідницьку роботу. Створюємо всі умови (викладачі записують всі свої лекції, здійснюють онлайн-супровід та ін.), щоб студенти відчували — на них вдома чекають і створюють умови для їхнього повернення. Нам важливо запропонувати такий освітній ринок, щоб в тому ж дистанційному форматі молодь хотіла вчитися в Україні.
— За роки повномасштабної агресії, коли наша молодь розвіялася по світах, ми ще більше переконалися в тому, що українські учні та студенти є конкурентоспроможними у світі. Що маємо робити, аби наші студенти стали ще більш адаптованими до актуальних вимог та викликів, які стоять нині перед нами? Що конкретно робиться з цією метою у КАУ?
— Поява освітніх міждисциплінарних програм незабаром стане трендом. У наших реаліях воєнного часу такі питання стоять гостро. Все більше студентів прагнуть проявляти себе водночас у різних сферах. Тому дуже важливим є те, що відповідаючи на цей освітній запит, вже у 2024 році впроваджуємо дві нові унікальні освітні програми, розроблені нами в КАУ, — «Менеджмент інновацій у прикладній фізиці та матеріалознавстві» та “Менеджмент інновацій в біології”. Важливо, щоб наші студенти вміли впроваджувати свої наукові ідеї, реалізовувати, представляти їх та виводити на ринок самостійно.
Велика частина наших студентів проходила і проходить стажування за кордоном. Деякі з них продовжують навчання у провідних університетах. Серед найактивніших держав-партнерок КАУ — Німеччина, Франція, Болгарія, Чехія, Японія, особливо в області біології вирізняється університет в Окінаві. Розвиваємо співпрацю й з американськими партнерами.
Щодо наших студентів, які перебувають в Україні та не мають можливості виїхати за кордон (передусім це стосується хлопців), то вони мають можливість залучатися до різних освітніх онлайн-програм та проєктів або до різних наукових співпраць, які реалізуються безкоштовно та дистанційно. КАУ разом з науковим парком Academ.City реалізують програми підтримки стартапів та інновацій, як, наприклад, менторська програма підтримки інноваційних проєктів. Це програма для студентів КАУ, в якій студенти одночасно мають можливість створювати і сам продукт, і його бізнес-модель. Або курс 4innopipe. Це спільна підприємницька програма Ройтлінгенського університету (Німеччина), Загребської школи економіки та менеджменту (Хорватія), КАУ (Україна), Гельсінського університету (Фінляндія) за підтримки Європейського інституту інновацій і технологій в області продуктів харчування EIT Food. На основних курсах студенти формулюють проблеми і детально їх вивчають через дослідження користувачів. Завершується курс підготовкою пітч-презентації для інвесторів, яку навчать робити зрозуміло і переконливо.
— Яких очікуваних змін зазнає вища освіта після війни?
— Зміни точно будуть, вони вже відбуваються. Реформування вищої освіти триває. Однак закривати виші — не вирішення питання. Це спричинить протилежний ефект.
Невідомо, скільки ще триватиме війна. Вже сьогодні заради виживання країни потрібні люди з двома-трьома вищими технічними освітами. Й це абсолютно прозорий запит. Найпопулярніші напрямки, на яких варто робити акцент і на яких робить акцент КАУ— це фізика, комп’ютерне моделювання та машинне навчання.
Ми стежимо за новинами, за розробками світу, й у наших внутрішніх інтересах, мати в Україні добре підготовлених освічених людей, які матимуть добрі інженерні навички, вміння застосовувати новітні комп’ютерні технології. Досвід доводить, наскільки молодь швидко все опонує.