Легітимність додає диктатору додаткової ваги всередині російської еліти, що дасть йому додаткові стимули для продовження війни.
Не встиг російський диктатор Володимир Путін вступити на посаду після «інавгурації», як Росія негайно взялася підтверджувати свою репутацію країни-агресора. Незважаючи на те, що Путін у своїй промові згадав про спроби пошуку діалогу із Заходом, напередодні російське МЗС вибухнуло погрозами про намір сприймати літаки F-16 як носії ядерної зброї незалежно від їхньої модифікації. Не кажучи вже про те, що Путін і зовсім розпорядився провести перевірку нестратегічної ядерної зброї на навчаннях.
В інтерв’ю Главреду політичний та економічний експерт Тарас Загородній розповів, навіщо Росія знову дістає ядерну палицю, чому Кремль здатний розв’язати дві нові «спецоперації» і навіщо Путін їде до Китаю.
Під час інавгураційної промови Путін заявив, що «готовий до діалогу» із Заходом. Як би ви оцінили його промову і так звані мирні ініціативи?
Нічого нового ми не почули. Путін так само намагається зупинити війну на своїх умовах, тобто переконати Україну визнати анексію територій, які росіяни вже вписали у свою конституцію, перегрупуватися і знову напасти на Україну, щоб згодом вимагати від неї нейтралітету, роззброєння тощо. Взагалі треба розуміти, що будь-які мирні ініціативи Росії головною метою мають зрив допомоги Україні. Тобто росіяни хочуть повернутися у 2014 рік, коли Україні де-факто оголосили ембарго на постачання озброєння. Те саме Росія намагається провернути і зараз, тому що поки РФ не отримає істотного удару або по своїй нафтогазовій інфраструктурі, або військової поразки, про жодні переговори мови бути не може.
А про що говорять ядерні погрози і доручення Путіна Міноборони РФ про проведення випробувань нестратегічної ядерної зброї?
Росія бачить, що допомога Україні від Заходу посилюється. Адже вони і F-16 назвали загрозою, оскільки ці літаки призначені для несення ракет з ядерною боєголовкою. Цим РФ намагається легітимізувати єдиний свій козир — ядерне озброєння.
Якби росіяни знали, що це вирішить проблему, вони б уже давно застосували таку зброю. Але тактична ядерна зброя народилася перед стратегічною, за часів мільйонних армій, які збиралися разом. Крім того, тактичну ракету можна збити — в принципі, Росія і так активно б’є по Україні носіями. Інша справа — наслідки удару. Категорично проти нього і Китай, і США, і Путін розуміє, що наслідки для РФ будуть катастрофічними.
Оскільки Путін юридично отримав президентські повноваження, а США визнали його як легітимного президента, наскільки це розв’язує йому руки? Що він може зробити надалі?
Навіть невизнання Путіна легітимним главою РФ мало що б змінило. Хіба що легітимність додає диктатору додаткової ваги всередині російської еліти, що дає змогу через нього зв’язуватися зі Штатами та іншими країнами Заходу. А це дасть йому додаткові стимули для продовження війни.
Війни проти України або ж ідеться про новий військовий конфлікт у Європі?
Не тільки проти України, а й проти НАТО та інших країн. Я не виключаю військових операцій РФ у Грузії, Казахстані вже цього року. Адже те, як розвиваються події в Грузії, дуже схоже на те, що відбувалося в Україні в 2013 році, а продавлювання закону про «іноагентів» створює ґрунт для такої операції. Щодо Казахстану також є передумови для розгортання якоїсь спецоперації, оскільки Росії необхідно отримати контроль над нафтопереробними заводами країни і газотранспортною системою для експорту газу до Китаю.
До речі, після інавгурації першим візитом Путіна за кордон стане візит до Китаю, який по суті зараз є одним з основних стратегічних партнерів РФ. З якою метою наразі він туди їде, і з огляду на поїздки Сі Цзіньпіна Європою, чи ймовірно, що Путін не отримає бажаного?
Візит Путіна до Китаю відбувається рівно з тієї ж причини, що й будь-якого іншого президента до Вашингтона. Тобто йому треба підтвердити візит до свого сюзерену, щоб показати свою відданість. Завдяки Китаю Путін перебуває при владі, тому що це вигідно Пекіну.
Чи отримає диктатор бажане — ще питання. Китай хоче отримати від Росії деякі технології, яких досі від неї не отримав. Тому РФ будуть дотискати в обмін на певні поступки — наприклад, щодо Сибіру або щодо постачання озброєння.
Ви сказали, що Путін продовжуватиме війну. Стосовно України, чи є у нього якась межа — умовно кажучи, росіяни виходять на кордони Донецької та Луганської областей, а після починають говорити про переговори…
Завдання Росії «знищити Україну» навіть не обговорюється. Зупинятися Путін не збирається. Усе залежить від позиції України, яка може перенести війну на територію Росії шляхом нанесення ударів по нафтогазовій інфраструктурі, залізничних коліях тощо. Ніщо інше Росію не зупинить.
А удари по Керченському мосту можуть якось вплинути на ситуацію?
Питання в тому, наскільки росіяни використовують міст для логістики. Якщо вже не використовують, то це буде політичним ударом. Якщо все ж таки використовують, це може ускладнити росіянам постачання Криму, бо тоді його доведеться постачати через окуповані території. Але для України вигідніше бити саме по компресорах нафтогазової інфраструктури, тяговим підстанціям, щоб дезорганізувати російську економіку — це Україна може і вже повинна робити.
Хто такий Тарас Загородній
Тарас Загородній — політтехнолог та експерт. Понад двадцять років займається політичним консалтингом, брав участь у виборчих кампаніях як політтехнолог, веде блоги в українських ЗМІ. Також його запрошують на політичні ток-шоу як експерта.