https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/8bcfcadbbe2e0adc81f190f9b80d45fb.git
Зміст Очільник ФСБ в рясах (Російської православної церкви) Гундяєв вирішив, що сан дає йому право на статус найбільшого путінського лизоблюда
На інавгурації диктатора, п’ятій за ліком, він побажав ВВП бути при владі до «скончанія вєка»: «С дерзновением скажу, дай Бог, чтобы конец века и означал конец вашего пребывания во власти!». «Кінець віку» церковне вчення пов’язують з другим пришестям Христа. Тож Гундяєв явно перегнув зі своїм улещуванням «імператору».
Сам же Путін не виглядав на потенційного довгожителя, попри спроби кремлівських лікарів підретушувати фасад самодержця. Той же Гундяєв обмовився (?), звертаючись до «інавгурованого», «Ваша величність», тобто реально титулував його якщо не «імператором», то «царем». Але ж і сам Путін, з легкої руки спікера держдуми Володіна, перетворився у голку, в якій – доля Росії. Володін заявив кілька років тому, що «Нєт Путіна – нєт Россіі», а вже далі сам диктатор розвинув думку свого пахолка: «Навіщо нам такий світ, в якому не буде Росії».
Та облишмо кремлівську казуїстику з її лексичними вивертами тамтешнім тлумачам. Важливіше інше: Путін, що розпочав проти України та й всього цивілізованого світу криваву війну, вочевидь має намір дожити до її фіналу. І, ясна річ, безпосередньо впливати на цей фінал.
Читайте також: Інавгурація Путіна. Кілька важливих неприємних фактів
Тільки як? У ролі тріумфатора, — навряд чи вийде. У статусі переможеного, — цілком реально. І вже точно не від самого правителя Росії залежатиме, якою буде ця поразка, а, отже, яким стане для нього «скончаніє вєка».
Так, звісно, він свого часу пообіцяв росіянам ядерний рай, обставивши свою обіцянку кількома умовами, серед яких – загроза російській державності з боку Заходу. І його свита час від часу повторює ядерні мантри, та настільки недолуго, що вже, здається, ніхто й не вірить таким «вовкам».
А от те, що відчуваючи «кінець світу», а, отже, й власний кінець, Путін не вагатиметься перед тим, щоб потягнути за собою у могилу якомога більше людей, сумніватися не доводиться. Ну, бо чи можуть бути сумніви після «м’ясних штурмів» російської армії, яка ось уже кілька місяців поспіль марно намагається здобути для свого повелителя бодай якусь перемогу. Або ж після направду варварських ракетних атак проти житлових кварталів Одеси, Харкова, Сум?
Путінський майбутній «кінець світу» давно вже відпрацьований до йоти маленькими апокаліпсисами у сотнях українських міст та сіл, його наслідки – у тисячах могил і зруйнованих до фундаменту людських осель.
Читайте також: «Інавгурація» Путіна: наше МЗС повинно прокинутися
При цьому кремлівський дід не приховує, що війна в Україні є прелюдією до значно масштабнішої масакри, що в Україні його вояки насправді воюють проти західної цивілізації за, висловлюючись улюбленим пасажем його пропагандистів, за «багатополюсний світ».
Увесь цей агресивний коктейль розбавлено водичкою «готовності до перемовин», але не з Україною, а з тим таки Заходом, якого Путін та його стратеги вважають легковірним та слабким перемовником. Кремль явно прагне «Ялти 2» з переділом сфер впливу, зі своїми «законними» феодами й правом творити в них свавілля та геноцид.
Такого, звісно, не буде. Ніхто не дозволить привидам минулого панувати над днем сьогоднішнім. Ніхто не здатен повернути колесо історії навспак, до часів берлінських мурів та залізних завіс.
І скільки б Гундяєв не бажав своєму зверхникові влади до «кінця віку», Путін впаде. І це падіння аж ніяк не буде схоже на «пришестя Христа», радше на те, що, зазвичай, відбувається з диктаторами. Вибір невеликий: мотузка, держак лопати або милостива куля в потилицю.
Спеціально для Еспресо
Про автора. Ігор Гулик – журналіст
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар