Особистий поєдинок Макрона з Путіним

Макрон «обнулив» Кремль
Отримавши з Кремля очікувану порцію погроз, зокрема і ядерні, Макрон зробив дві уточнювальні репліки. Вони були призначені, перш за все, для конкретного персонажа.

По-перше, він вважав за необхідне повідомити, що французькі військовослужбовці та їхні британські колеги вже беруть участь у бойових діях на території України. Вони обслуговують поставлені українцям крилаті ракети Scalp і Storm Shadow.

По-друге, він дуже коротко і сухо нагадав, що Франція теж має ядерну зброю.

Двома короткими фразами Макрон не лише «обнулив» усю кремлівську пропагандистську машину, яка працює як на внутрішню, так і на західну аудиторію, а й зруйнував «стратегічний задум» війни, оголошеної Путіним Вільному Світу.

Подивіться, яка дискусія розгорнулася на всіх російських «патріотичних» каналах. Російське Z-бидло обурено вигукує: «По суті, Макрон оголосив Росії війну і визнав, що французькі військовослужбовці вже беруть участь у бойових діях. Чому ми досі не завдали ударів по Франції? Ну, добре, нехай не одразу ядерною зброєю – у нас є чудова конвенційна зброя, аналогів якій немає в усьому світі».

Та тому й не завдали, що ударом по французькій території Путін введе в дію проти Росії весь арсенал НАТО. Його вже не турбуватиме питання – 40 чи 60 винищувачів F-16 дадуть українцям голландці. Йому протистоятимуть потенційно тисячі натовських літаків усіх типів.

Уся «міць» Росії в одному – погрозах ядерною зброєю
Путін це чудово розуміє. Він ніколи не збирався воювати з НАТО конвенційною зброєю, та і ядерною теж. Він вирахував західних чемберленів і розраховував обійтися ядерним шантажем. Починаючи з анексії Криму, коли «російські ядерні сили були приведені в бойову готовність у разі військового протистояння з боку західних країн». Включаючи «ультиматум», згідно з яким Захід повинен капітулювати і забратися геть зі сфери життєвих інтересів переможного улусу Джучі до лінії Батия – Джугашвілі (1245, 1945).

Починаючи з мюнхенської промови Путіна світ ставив собі питання, які ж інструменти, окрім своєї знаменитої «духовності», могла б залучити для успішної конфронтації з блоком НАТО держава, яка в рази поступається НАТО в економічному розвитку, науково-технологічному рівні, потенціалу конвенційних збройних сил?Путін відверто відповів на нього 9 лютого 2022 року на спільній пресконференції з Макроном – ядерний шантаж. Дослівно він сказав: «Звичайно, конвенційні потенціали НАТО і Росії непорівнянні. Ми це розуміємо. Але ми також розуміємо, що Росія – одна з провідних ядерних держав, а за деякими компонентами сьогодні навіть багатьох випереджає».

Очевидно, Путін вирішив тоді нагадати своєму візаві, що за даними SIPRI на лютий 2022 року Росія мала 1588 розгорнутих стратегічних ядерних боєголовок, а Франція – 280.

Але якби на основі свого «випередження» Путін зважився на ядерну війну з Францією, то він не встиг би насолодитися своєю перевагою. До його 1588-ї боєголовки справа не дійде. Росія та Франція просто перестануть існувати як сучасні держави після обміну ударами першими десятьма боєголовками.

Нова роль Макрона у світі
26 лютого 2024 року Макрон взяв на себе де-факто роль Лідера Вільного Світу.

Формальний традиційний лідер – США – явно не справлявся із цією відповідальністю. Вже понад чотири місяці військова допомога Україні була заморожена трампістами. Та й сама байденівська адміністрація так і не спромоглася чітко визначити свої цілі у війні в Україні.

Деколи складалося враження, що вона побоювалася сценарію поразки Росії чи не більше, ніж поразки України. У будь-якому разі, вона безперервно накладала на себе обмеження і старанно проводила для себе червоні лінії: «у жодному разі не провокувати Путіна», «не допустити ескалації конфлікту», «не допустити розростання його в регіональну війну». Це говорили люди, яким Путін відкрито оголосив світову війну.

Уже в першому своєму виступі в новій ролі Макрон затято накинувся на самогубну для Заходу філософію червоних ліній у війні з фашистським режимом, який не встановлює для себе жодних обмежень.

За три місяці Макрон досяг великих успіхів. У нього з’явилися могутні однодумці у країнах. По-перше, рейганівське крило республіканської партії, натхнене новою позицією та роллю Макрона, здобуло перемогу над трампістами в Конгресі. Воно не лише забезпечило схвалення пакета військової допомоги, а й стало складовою переважної двопартійної проукраїнської більшості, яка критикує Байдена за недостатню військову допомогу Україні. Надання Україні ATACMS максимальної дальності – перша вимушена реакція адміністрації Байдена на цю критику.

Велика Британія та Франція 7 квітня заявили про відтворення Renewed Entente Cordiale. Цю історичну подію вони вирішили скріпити урочистою присягою – завдати нищівної поразки путінській Росії: «Ми повинні зробити ще більше, щоб перемогти Росію. Світ спостерігає – і судитиме нас, якщо ми зазнаємо невдачі».

На відміну від своїх більш обережних американських колег, вони якраз заохочують і підтримують удари своїх крилатих ракет (дальність до 550 кілометрів) по будь-якій військовій цілі на території Росії.

І останнє, можливо найголовніше. Сьогодні в Кремлі на коронацію Путіна V зібралися верхні тисячі дві путінських нотаблів. Запеклі мерзотники, один до одного, але люди добре поінформовані. Все вищевикладене добре відомо. У їхніх очах «обнулений» довічний читає одне й те саме німе запитання: «Війну ми програли. Як із неї вилазити?».

Вони заговорять пізніше. За 2 місяці. Коли французькі Mirage та британські Typhoon, оснащені ракетами Storm Shadow та Scalp, рознесуть до чортової матері символ путінської злочинної авантюри – Керченський міст.