На жаль, тиснути на Китай через дипломатію немає сенсу, адже дії Пекіну свідчать, що розривати співпрацю з Росією він не планує. Експерт з Азіатсько-Тихоокеанського регіону аналітичного центру Adastra Антон Ганоцький в етері 24 Каналу пояснив, що насправді може вплинути на Сі Цзіньпіна.
Діалоги – неефективні
Низка західних видань писали про те, що президент Франції Еммануель Макрон планує переконати лідера КНДР Сі Цзіньпіна використати свої важелі впливу на Росію, щоб наблизити кінець війни чи принаймні знизити рівень ескалації.
Наміри Макрона, безперечно, благородні. Однак перспективи такого кроку не надто втішні.
Лише одна річ змусить Китай змінити свою позицію. Це радикальний, потужний економічний тиск. Шляхом дипломатії чи перемовин зараз з китайським керівництвом немає сенсу розмовляти. Бо більше про характер Китаю говорять його дії, а не слова,
– наголосив Антон Ганоцький.
Варто розуміти, що Китай відверто говорить про співпрацю з Росією та не планує її зупиняти. Однак переконує світ, що мовиться лише про економічну складову, мовляв, Пекін ніяк не допомагає Кремлю посилювати свій оборонний комплекс. Хоч це насправді взаємопов’язані речі.
Власне, не лише Макрон намагатиметься вплинути на Сі Цзіньпіна. Візит Ентоні Блінкена до Китаю також стосувався постачання Росії військових технологій та товарів подвійного призначення. Але лише слова, а не дії – марні.
Ці намагання фактично беззмістовні, тому що Китаю вигідна ситуація, яка зараз склалась, а в ідеалі – ще й замороження конфлікту. Якось тиснути на Росію для завершення конфлікту у Пекіні не планують,
– підкреслив експерт з Азіатсько-Тихоокеанського регіону.
Ймовірно, це яскраво стане зрозуміло після візиту Владіміра Путіна до Китаю найближчим часом.
Чим завершиться поїздка Путіна до Китаю
Цікаво відзначити, що сплеск торгівлі між Росією та Китаєм зафіксували після попереднього візиту Сі Цзіньпіна до Москви торік. Вже найближчими тижнями у Владіміра Путіна запланована зустріч з Сі у Пекіні. Тож це, безперечно, сприятиме новим домовленостями між двома лідерами.
Те, чого б Путін максимально хотів, навряд чи (зможе отримати – 24 Канал), але здобути якийсь мінімум – так. Посилення фінансової співпраці, збільшення обсягу односторонньої торгівлі. Але все ж у Москві є розуміння, що зараз для Китаю існують «червоні лінії»,
– зауважив Ганоцький.
Хай там як, але певні обмеження та тиск насамперед Сполучених Штатів на Китай працюють. Про це свідчить й те, що нещодавно три великі банки Китаю обмежили співпрацю з російським бізнесом.
Тож є певна межа, на яку готовий йти Пекін у співпраці з Росією, але через неї Пекін не переступатиме. Принаймні поки що.