Одягати й надівати, узувати чи вбувати: які з цих слів є в українській мові та коли їх правильно вживати

Ці слова не тотожні за значенням

В українській мові є чимало підступних моментів, які здатні збити з пантелику. Наприклад, всім добре відомі й часто вживані дієслова «одягати», «надівати», «надягати». Вони не зовсім тотожні, як часто здається тим, хто каже: «одягни шапку» або «я одягла намисто».

«Телеграф» дізнався в чому полягає різниця цих дієслів і в яких випадках їхнє вживання буде граматично правильним. Допомогла нам у цьому онлайн-бібліотека «Горох», в якій зібрані найбільш корисні словники української мови.

Одягати
Одягати можна одежу: сорочку, штани, спідницю, костюм, плащ, пальто і таке інше. Також можна забезпечувати кого-небудь одягом чи покривати поверхню чогось. Наприклад: «Туман одягає дерева».

Надівати
Це слово є в низці українських словників, що були видані після радянської експансії на українську мову та культуру. Втім, частина мовознавців сходиться на думці, що слово «надівати» не що інше, як калька з російської мови, яка утворилася від слова «надєвать». Натомість, краще вживати українське слово «надягати».

З іншого боку, маємо і зафіксований варіант слова «надівати». Наприклад, мовознавець Олександр Авраменко стверджує, що слово «надівати» можна використовувати у тому разі, коли мова йде про надівання якихось аксесуарів: шапка, окуляри, намисто, наручники або і збруя на коня.

Надягати
Слово «надягати» на відміну від «одягати» вживається у прямому значенні – «натягувати одяг на когось, на щось». Наприклад: «А твій мундир із залізним хрестом мої партизани надягали на опудало в городі» (Юрій Яновський).

Обувати чи взувати
Ці дієслова є синонімами. Туфлі, кросівки, чоботи, черевики тощо — і взувають, і обувають. Правильно і так, і так.

Нагадаємо, раніше «Телеграф» повідомляв про те, як правильно сказати українською «бути в ярості» без калькування з російської.