Відновлений торговий маршрут Чорним морем і в уряді, і серед учасників ринку часто називають “коридором ЗСУ”. Показники морського експорту України у квітні 2024 року перевершили лютий 2022 року. Тобто Україні удалося відновити головний експортний шлях для свого зерна у Чорному морі. І ЗСУ виявилися в цьому питанні значно ефективнішими за ООН та міжнародні переговори. Морський шлях
З початком повномасштабного російського вторгнення в Україну було заблоковано експорт через Чорне море. Світовому ринку не вистачало українських товарів, перш за все зерна. Українським виробникам та бюджету — валютних надходжень. Під егідою ООН та за посередництва Туреччини було укладено договір про експорт у рамках Чорноморської зернової ініціативи. За рік його дії Україна експортувала близько 33 млн. тонн аграрної продукції — переважно у перші місяці. Росія, яка за умовами угоди повинна була перевіряти судна, що йшли із зерном, навмисно затягувала перевірки, а в липні 2023 року в односторонньому порядку взагалі вийшла з угоди. Вже за місяць, у серпні 2023 року, з українських портів вийшло перше судно, безпеку якого гарантувала лише Україна. Менш ніж за півроку існування цього маршруту стало зрозумілим, що він може принести Україні набагато більше, ніж міжнародна зернова ініціатива. І поступово дає змогу вийти на довоєнні обсяги експорту. На березень цього року коридором пройшли понад 1100 суден, які вивезли 33,8 млн тонн вантажів, з яких 23,1 млн тонн — продукція українських аграріїв. А за попередніми підсумками квітня 2024 року обсяги українського експорту досягли рекордного за час війни показника більш ніж у 13 млн тонн. У Мінекономіки зазначили, що перевищено не лише показники березня 2024 року, а й лютого 2022 року. Це принесло країні 3,3 млрд. доларів. За перші три місяці 2024 року з 17 млн тонн аграрного експорту близько 12 млн тонн вивезли через порти великої Одеси, ще майже 3 млн тонн – Дунаєм і всього 2 млн – наземним транспортом, в основному залізницею, через сусідні країни ЄС. Військовий успіх
Українським військовим удалося повернути контроль над західною частиною українських вод у Чорному морі. У середині квітня в огляді британської розвідки говорилося, що Чорноморський флот РФ “був найменш активний з початку війни”: “ЧФ значною мірою відкликав свої кораблі та підводні човни з Севастополя далі на схід до Новоросійська”. 2023 року в Інституті стратегічних Чорноморських досліджень зафіксували близько 200 атак — повітряними та морськими дронами, ракетами по об’єктах на території Криму. Близько 60% ударів припало на західний Крим. Це місця, де розташовані бази ЧФ Росії, військові аеродроми, ракетні установки та радіолокатори. Битва продовжується
Втім, морський коридор залишається дуже ризикованим. Цілями масованих російських обстрілів, що нещодавно посилилися, стали не тільки енергетична, а й залізнична і портова інфраструктури — особливо в районі Одеси. Як і у випадку з енергетикою, конкретної інформації про влучення небагато. Загалом, за даними Міністерства інфраструктури, росіяни атакували портову інфраструктуру Одеси та прилеглі об’єкти майже 40 разів, постраждали або частково знищено 215 об’єктів.
