Зміни стосуватимуться як керівництва вузів, так і самих студентів
Майбутня реформа фінансування вищої освіти націлена на те, щоб реально реагувати на вимоги ринку праці. Адже зараз в країні фактично не відбувався перегляд держзамовлення за часів незалежної України.
На цьому акцентувала увагу народна депутатка, секретар комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій Наталія Піпа. Подробицями вона поділилася в інтерв’ю «Телеграфу» «Батьки змінять свою думку: членкиня освітнього комітету ВР про трансформацію шкіл, реформу вишів і зарплати вчителям».
На питання журналіста про те, чому деякі університети проти впровадження нової реформи, представниця влади пояснила, що треба буде по-іншому працювати. «А по-іншому працювати завжди людей лякає», — додала вона.
Наталія Піпа зазначила, що сьогодні ринок праці має диктувати, які професії та спеціальності йому потрібні. А у нас в країні університети пропонують кого вони можуть вчити і яких спеціальностей. «Тобто йде дуже великий розрив між навчанням і реальним ринком праці. А модель реформи буде конкурентна, будуть втілені ринкові механізми. Це фактично гроші ходять за студентом.», — пояснила нардепка.
Вона навела в приклад досвід Грузії, яка повністю ввела принцип «гроші за студентом» і студенти обирають найкращі спеціальності й університети. За словами Піпи, у підсумку в Грузії зникли в достатній кількості спеціальності, які потрібні державі, наприклад, вчителі. «Ми ж зберегли повне держзамовлення і необхідні спеціальності держзамовленням ми завжди зможемо регулювати», — пояснила вона.
Піпа також долала, що для ректорів ця реформа буде означати, що багато треба перекроювати, змінювати в навчальному процесі. Університетам, які є затребуваними, знаними, в принципі нічого не загрожує.
«В жодній державі світу ні на що нема ніколи достатньо коштів, але у нас реально їх небагато. У нас є 48 млрд гривень на вищу освіту. На наступний рік буде 48 мільярдів плюс рівень інфляції. І так щороку. Відповідно, ми маємо ці гроші ефективніше використовувати. Значить, дати гроші тим, хто вміє найкраще вчити. Ця реформа і дає можливість показати, які університети, кафедри, яким спеціальностям вчать краще, є конкурентнішими. А конкуренція лякає тих людей, які не звикли працювати в умовах конкуренції», — розповіла нардепка.
Щодо термінів, Наталія Піпі вважає, що в травні законопроект ухвалять.
«І в липні будуть результати НМТ (Національний мультипредметний тест. — Ред.) і вже буде можливість обирати», — пояснила вона.
За словами нардепки, кожен абітурієнт матиме «Кабінет студента», де буде написано як він склав НМТ і залежно від спеціальності зможе обрати університет.
Реформа передбачає дві групи. Перша — ті, що затребувані державою (медики, вчителі, інженери певних спеціальностей, кому покривають 100 відсотків [оплати] на освіту). Друга група — кожен буде бачити в кабінеті розрахунок, скільки він отримав коштів, і обирати певну спеціальність. «Причому спеціальність в різних університетах буде по-різному коштувати (хоча це й зараз так). Чи ти обираєш спеціальність в університеті, який краще вчить, але дорожче, і шукаєш, як залучити додаткові кошти (державними кредитами чи власними коштами). Або ти обираєш ту саму спеціальність, але в університеті, який чи менш престижний, чи інакше вчить.», -додала вона.
Раніше «Телеграф» повідомив, наскільки реальним є підвищення зарплати вчителям до 40 тис грн.