Західні санкції душать великий російський СПГ-проект — Bloomberg
Це одна з точок, де обмеження дійсно спричинили біль для РФ.
Російська економіка виявилася напрочуд стійкою до тиску західних санкцій. Через два роки після повномасштабного вторгнення Кремля в Україну вона продовжує фінансувати війну й підтримувати амбіції диктатора Владіміра Путіна. Але є принаймні одна точка, де біль внаслідок санкцій цілком реальний, пише Bloomberg.
Проект «Арктик СПГ-2», який очолює компанія «Новатек» на крижаному Карському морі, є ключовою частиною планів Москви щодо збільшення експорту та поповнення “скарбниці”. Вже кілька місяців Росія готова постачати скраплений природний газ на нові ринки, що є альтернативою колись прибутковим поставкам газу до Європи трубопроводами.
І все ж, величезний новий проект вартістю 25 мільярдів доларів фактично простоює, і це перша частина російського енергетичного комплексу, яка ефективно обмежена американськими санкціями.
Росія вже давно прагне розширити свою частку на світовому ринку СПГ, але війна і подальше різке падіння експорту до Європи посилили важливість цих амбіцій. Москва хоче збільшити виробництво СПГ втричі до 2030 року, додавши цим щонайменше 35 мільярдів доларів щорічного доходу.
РФ наразі є четвертим найбільшим експортером СПГ у світі, але обмеження на флагманський проект «Арктик СПГ 2» б’ють по її намірах рухатися вперед.
Ще більше непокоїть Москву те, що санкції створили основу для будь-яких майбутніх зусиль Заходу, спрямованих на обмеження газових доходів Кремля, націлившись на такі проекти, як “Ямал” або “Сахалін-2” на Далекому Сході, які все ще постачають газ споживачам у Європі й Азії.
«Санкції США працюють напрочуд добре. Тут вони дійсно на крок попереду. Вони заблокували «Арктик СПГ 2» ще до того, як він почав виробництво,”, — каже аналітик Малте Гумперт, який вже більше десяти років спостерігає за російською експансією в регіоні.
Після того, як минулого року адміністрація президента США Джо Байдена запровадила санкції проти «Арктик СПГ 2», клієнти в Китаї та Індії — країнах, які купують російську нафту після запровадження західних обмежень, — відмовилися купувати СПГ у Росії, навіть зі знижкою. Юристи в Сінгапурі та Лондоні, тим часом, відмовилися від участі в проекті.
Навіть суднобудівники заплуталися в перепонах, і судна вартістю сотні мільйонів доларів наразі застрягли в Південній Кореї. Ніхто не може їх купити або орендувати. Газ, тим часом, залишається “в пастці” на об’єкті.
На відміну від експорту нафти, який продовжується, попри обмеження ціни та інші санкції, за допомогою величезного тіньового флоту, СПГ транспортувати важче, значною мірою через складнішу технологію, необхідну для завантаження і перевезення.
Зараз ЄС, який все ще покладається на російський СПГ і неохоче обмежує імпорт, готується запровадити деякі власні заходи. Європа поки не забороняє поставки СПГ напряму, але дискусії в ЄС свідчать про те, що санкції проти російського скрапленого газу не виключаються.
Обговорюється план заборони використання портів ЄС для реекспорту російських поставок, призначених для третіх країн. Це важливо, оскільки російські заводи з виробництва СПГ в арктичному регіоні надзвичайно віддалені, тому паливо зазвичай спочатку доставляється до Бельгії або Франції для реекспорту в Азію або інший європейський порт.
Рада національної безпеки Білого дому почала зосереджувати увагу на підриві російських планів з експансії на ринку СПГ у 2023 році. Чиновники об’єдналися з Державним департаментом і Міністерством оборони США, щоб вибрати мішень, і врешті-решт зупинилися на «Арктик СПГ 2». Потім вони передали свої плани до Міністерства фінансів.
Тепер, у межах ширшого плану, спрямованого на те, щоб зупинити Росію від розробки будь-яких нових енергетичних проектів, які можуть принести значні доходи, США хочуть переконатися, що «Арктик СПГ 2» «потоне”.
У Білого дому є вагомі підстави для того, щоб націлитися на цей об’єкт, співвласниками якого є японський уряд, китайські державні нафтові компанії та французька TotalEnergies. Хоча це, безумовно, дратує важливих союзників, заморожування «Арктик СПГ 2» має перевагу в тому, що завдає шкоди Москві, спричиняючи лише обмежені хвилювання на світових ринках природного газу. Не менш важливим для адміністрації Байдена з наближенням виборів є стримування наслідків для американських споживачів.
Є й інші переваги. Для торгівлі СПГ потрібні дорогі спеціалізовані судна, які можна відстежувати за допомогою супутникових даних, що робить створення альтернативного тіньового флоту майже неможливим. Хоча сьогодні існує близько 7500 нафтових танкерів різного розміру, вся індустрія СПГ налічує близько 700 суден.
Крім того, для «Арктик СПГ 2» потрібен унікальний тип судна, здатний рухатися крізь товсту кригу.
«Найбільшим єдиним стримувальним фактором для розвитку проекту «Арктик СПГ 2″ є наявність танкерів. Це слабке місце в загальній російській стратегії», — вважає професор Джорджтаунського університету Тан Густафсон.
Росія володіє найбільшою у світі часткою природного газу, маючи близько 20% зафіксованих запасів, але їй все ще потрібно перетворити їх на доходи. Нові трубопроводи будуються недостатньо швидко, щоб переорієнтувати продажі, тому залишається лише СПГ. Кремль заявляє, що хоче експортувати понад сто мільйонів тонн СПГ на рік до 2030 року, порівняно з приблизно 31 мільйоном минулого року — з санкціями чи без них.
«Арктик СПГ 2» — не перший проект, який потрапив під удар обмежень, а санкції на передачу технологій та обладнання для розвідки вуглеводнів, запроваджені у 2014 році, стимулювали появу деяких місцевих альтернативних проектів.
Проте навіть уряд РФ починає визнавати масштаб проблеми в міру того, як санкції посилюються. Цифри в документі Міністерства економіки Росії, опублікованому на початку цього року, свідчать про те, що за консервативним сценарієм видобуток може фактично стагнувати до 2027 року, а це означає, що проекту «Арктик СПГ 2» не вдасться швидко нарощувати обсяги видобутку.
Жоден з трейдерів та аналітиків, опитаних агентством Bloomberg, не очікує, що завод, який завершив будівництво (і запустив лише одну з трьох виробничих ліній), вийде на повну потужність, поки санкції залишаються чинними.
Компанія «Новатек», однак, наполягає на продовженні проекту. Але тепер їй потрібно боротися з потенційним відходом більшої кількості іноземних партнерів у зв’язку з посиленням обмежень, а також шукати клієнтів.
За словами людей, обізнаних з цим питанням, «Новатек» найняв персонал у Китаї, щоб спробувати активізувати бізнес, а в лютому відправив чиновників до Індії. Жодних конкретних угод поки що не укладено.
Наступне випробування буде влітку, коли «Новатек» планує відправити свій перший вантаж СПГ з «Арктик СПГ 2», скориставшись перевагами того, що лід буде достатньо тонким для використання звичайного танкера. Можливо, будуть спеціальні рейси, але вони дуже обмежені.
Нещодавно енергетичний регулятор ЄС попередив, що Євросоюз все ще потребує імпорту російського скрапленого природного газу, щоб уникнути енергетичного потрясіння, навіть попри те, що країни ЄС намагаються заборонити закупівлю палива з Москви.
За обсягом поставок СПГ до країн ЄС Росія наразі посідає друге місце після США з часткою у загальному імпорті 16%. Як підрахувала компанія Kpler, торік компанії РФ продали країнам ЄС 15,5 млн тонн СПГ — це майже на 40% більше, ніж у 2021 році.
Втім, деякі країни ЄС, зокрема, Німеччина, підтримали пропозицію внести до 14-го пакету санкцій заборону на імпорт до Євросоюзу російського скрапленого природного газу.