Серед таких країн — Індія (159 місце зі 180 країн в Індексі), Китай (172 місце), Пакистан (152 місце), Бангладеш (165 місце) і Росія (162 місце).
Понад 50% населення світу проживає в країні або на території, де ситуація класифікується як «дуже серйозна» у Всесвітньому індексі свободи преси за 2024 рік організації «Репортери без кордонів» (RSF). Натомість менше 8% живуть у місцях, де ситуація є «доброю» або «задовільною». Про це йдеться на сайті RSF.
Згідно з картою Індексу свободи преси за 2024 рік, ці 50% населення світу проживають у 36 країнах (у 2023 році було 31 країна). Серед цих країн — найбільш густонаселені Індія (159 місце зі 180 країн в Індексі), Китай (172 місце), Пакистан (152 місце), Бангладеш (165 місце) і Росія (162 місце).
Окрім Індії, де зараз проходять вибори, усі ці країни провели вибори у 2023 році або в перші кілька місяців 2024-го. Обмеження або спроби обмежити доступ до інформації під час виборів «підкреслили рівень пригнічення свободи преси», зазначили в RSF.
Так, у Китаї президента Сі Цзіньпіна було переобрано на третій термін у березні 2023 року в країні, яка, як зауважують в RSF, є «найбільшою у світі в’язницею журналістів». Наразі в КНР затримано понад 110 медійників.
У Росії нові закони про регулювання російського інтернету перед виборами в березні 2024 року були розроблені, щоб обмежити доступ до надійних новин та інформації для понад 140 мільйонів жителів.
У Бангладеші, де Шейх Хасіна вчетверте обійняла посаду прем’єр-міністра на загальних виборах у січні 2024 року, минулого року відбулося багато насильства проти журналістів, особливо під час демонстрацій, які сприяли сприятливій для уряду атмосфері терору.
У Пакистані під час виборчої кампанії в лютому 2024 року було посилено цензуру медіа з боку спецслужб, які підозрюються у причетності до вбивств журналістів за кордоном, щоб не допустити до ЗМІ партію колишнього прем’єр-міністра Імрана Хана.
В Індії на третій термін претендує Нарендра Моді, зріс рівень дезінформаційних кампаній, переслідувань журналістів та обмеження доступу іноземних медійників до країни.
Нагадаємо, за даними RSF, Україна, яка піднялась за рік на 18 позицій в Індексі свободи слова, покращила свій показник у політичній площині та коефіцієнт безпеки.
RFS відзначає, що попри війну політичне втручання у діяльність медіа на неокупованій частині України зменшилося, а динамізм українського суспільства у засудженні тиску на медіа обмежує його та змушує владу реагувати.
Перші місця у рейтингу отримали Норвегія, Данія, Швеція, Нідерланди, Фінляндія, Естонія, Португалія та Ірландія. Це єдині країни світу, які продемонстрували цього року «добрі» показники свободи слова. Останні місця у рейтингу посідають Іран, КНДР, Афганістан, Сирія та Еритрея.
Фото: RSF
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись