Естонське місто Нарва може стати наступною ціллю Путіна — WSJ
Естонські офіційні особи кажуть, що вони працюють над тим, щоб відповісти на виклик, що насувається — від інвестицій у військову сферу до дипломатичних і розвідувальних зусиль.
Через кілька місяців після вторгнення в Україну у 2022 році Владімір Путін публічно назвав Нарву, місто в Естонії з населенням 53 тисячі осіб, історично російською землею. Відтоді російське керівництво видало ордер на арешт прем’єр-міністра Естонії Кая Каллас за розпорядження її уряду прибрати пам’ятники радянським військам.
Хоча мало хто очікує, що Росія завдасть військового удару по Естонії в найближчому майбутньому, уряди США і Європи все більше стурбовані тим, що Путін планує кинути виклик членам НАТО, зокрема трьом балтійським країнам, якщо йому вдасться завершити війну в Україні на вигідних для себе умовах, повідомляє The Wall Street Journal.
«Загрози не є потенційними або теоретичними. Росія не приховує своїх цілей у цій війні. Вона хоче контролювати всю Україну і докорінно змінити архітектуру європейської безпеки, створивши своєрідну буферну зону на її західних кордонах, руйнуючи при цьому НАТО і Європейський Союз як ефективні безпекові організації», — заявив Йонатан Всевіов, генеральний секретар Міністерства закордонних справ Естонії.
Естонські та інші балтійські офіційні особи кажуть, що вони працюють над тим, щоб відповісти на виклик, що насувається — від інвестицій у військову сферу до дипломатичних і розвідувальних зусиль. Сама по собі Естонія, де проживає лише 1,4 мільйона людей, майже третина з яких є російськомовними, навряд чи може протистояти російським військовим.
Сухопутні війська інших членів НАТО, в тому числі США, були розгорнуті в країнах Балтії з 2017 року і посилені після вторгнення в Україну. Загалом їхня чисельність становить близько 5 тисяч військовослужбовців, але їх занадто мало, щоб протистояти повномасштабному військовому нападу.
Такі місця, як Нарва і навколишня сільська місцевість на сході Естонії, є одними з найбільш очевидних цілей для російського вторгнення, як і «Сувалкський коридор» між Польщею і Литвою, а також російськомовні райони східної Латвії, кажуть західні чиновники. Що стосується більш традиційної військової загрози, то, згідно з оцінкам Певкура, міністра оборони Естонії, Росії знадобиться два-три роки, щоб відновити свої сили для того, щоб кинути серйозний виклик НАТО.
Нагадаємо, що газета Financial Times повідомляла, що серед країн Балтії зростає побоювання, що Путін може випробувати рішучість НАТО провокаціями або нападом. Також ці побоювання посилюються у зв’язку з перспективою повернення Дональда Трампа.