Затриманим онлайн-коментаторам, як правило, висувають підозру у «підбурюванні сварок і провокуванні неприємностей», деяких судили за «підбурювання до підриву державної влади».
На сьогодні у Китаї ув’язнено 107 авторів, майже половина з них — за публічні висловлювання в інтернеті. Про це пише Guardian з посиланням на звіт Freedom to Write index 2023, опублікований 1 травня американським Pen.
У звіті до «онлайн-коментаторів» зарахували блогерів і людей, які використовували соціальні мережі як основну платформу для висловлювання.
Загалом на Китай припадає майже одна третина з усіх 339 ув’язнених письменників світу. Директор з досліджень Pen America Джеймс Таґер застерігає, що далеко не всі люди, заарештовані в Китаї за свої онлайн-висловлювання, представлені у звіті, а їх справжня кількість значно більша.
Людей, яких влада затримує за їхні онлайн-висловлювання, як правило, заарештовують за підозрою у «підбурюванні сварок і провокуванні неприємностей». Такі звинувачення навіть деякі делегати китайських державних органів називали «розпливчастими» і такими, що можуть бути застосовані поліцією довільно. Деяких все ж судили за «підбурювання до підриву державної влади».
Серед ув’язнених за цією статтею є, до прикладу, громадянська журналістка Чжан Чжань, яку заарештували 2020 року за репортажі про пандемію Covid-19, чи Сунь Цін, який коментував у WeChat і Twitter політику уряду щодо Covid.
Особливо жорстоко влада Китаю ставляться до письменників у Сіньцзяні (Східному Туркестані) — регіоні, населеному мусульманським народом уйгурів, які в останнє десятиліття зазнали жорстокого культурного та політичного придушення. Зокрема, уйгурська поетеса Ґульніса Імін відбуває 17,5 років ув’язнення на тій підставі, що її вірші, мовляв, пропагують «сепаратизм».
Кількість ув’язнених письменників у Китаї останніми роками зросла й через придушення свободи слова в Гонконзі, після того як після продемократичних протестів 2019 року Пекін запровадив у місті закон про національну безпеку та відновив використання закону про заколот, який використовується проти критиків уряду.
Читайте також:
Китай виніс умовний смертний вирок австралійському письменнику, засудженому за шпигунство
CPJ: У Китаї, М’янмі, Білорусі та Росії зафіксували найбільшу кількість ув’язнених журналістів
Фото: протест проти утисків свободи слова у Гонконзі, 2022 / Tolga Akmen, AFP via Getty Images
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись