Як дивитися
За даними Американського метеорного товариства, цей щорічний метеорний потік, можливо, посилиться цього року завдяки гравітаційному впливу Юпітера. Він може стати найактивнішим в історії спостережень.
«Падаючі зірки», як ми часто називаємо їх тут, на Землі, спричинені метеороїдами, які літають у космічному вакуумі. Коли планета проходить через певну точку простору на своїй траєкторії довкола Сонця, вона перетинається з положенням цих космічних каменів. У цьому випадку вони походять віз хмари уламків, залишеної кометою Галлея. Крихітні частинки вдаряються об атмосферу Землі, нагріваються й дуже швидко випаровуються, вивільняючи енергію, яку можна бачити у вигляді смуг світла в нічному небі.
Ета-Аквариди рухаються зі швидкістю 65,5 кілометрів на секунду, і зазвичай їх можна побачити від 10 до 30 щогодини під час піку активності. Швидкі метеори можуть залишати після себе сяючі «шлейфи», які тривають від кількох секунд до кількох хвилин.Хоча на ці вихідні припадає пік метеорів з найвищою частотою, Аквариди активні з 15 квітня по 27 травня. Побачити їх можна, звісно ж, лише у темний час доби.
Видимість зорепаду значною мірою залежить від фаз Місяця. Цьогорічний «зорепад» не буде затьмарений сильним місячним сяйвом, оскільки збігається частково зі спадаючим Місяцем та з 9 травня – зі зростаючим. Тож ті години, коли небо буде найтемнішим – ідеальні для спостереження за падінням фрагментів. Це може бути, наприклад, перед світанком.
Для спостереження метеорного дощу зазвичай не рекомендується використовувати біноклі та телескопи, оскільки ви таким чином зможете охопити поглядом лише маленьку частину неба. Метеори найчастіше згорають так швидко, що ви навряд чи встигнете щось помітити чи перемістити бінокль. Тому найкраще спостерігати неозброєним оком.