https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/3f3b08c5168766b70eb3769bcac09e29.git
Спробуймо проаналізувати, як затверджений пакет допомоги США на майже 61 млрд доларів вплине на хід війни, на міжнародне положення України й на суспільні настрої
Затвердження пакета допомоги не поверне втрачений час і — найголовніше — втрачені життя, які значною мірою стали наслідком цієї затримки. Крім того, на моральний стан суспільства і сил оборони все це теж вплинуло не кращим чином. І ні, цей час вже не можна відкрутити назад. І далеко не факт, що все втрачене через затримку можна повноцінно відновити і на 100% компенсувати. Тому нас як мінімум ще кілька тижнів чекають нові й нові тактичні успіхи росіян.
Так, втрачений час, відсутність достатньої кількості зброї, щоб компенсувати чисельну перевагу росіян і перевагу у повітрі (з клятими КАБами) мають дуже велику ціну. Чи дійдуть вони в цьому процесі до Словʼянсько-Краматорської агломерації чи до Покровська сказати складно.
Тому ми можемо констатувати: ця затримка — найбільша перемога Путіна з початку війни. І зовнішньополітична, і з наслідками для внутрішньої сталості українського суспільства і боєздатності Сил оборони.
Читайте також: Про американську допомогу, послідовність і принциповість
З іншого боку, вже бачив оцінки, що цей пакет, який розтягнеться у часі, ледь не «пакет перемоги». Той саме Маломуж казав, що зі зброєю від США в другій половині літа Україна може перейти до наступальних дій. Я думаю, що це надто оптимістичні оцінки, які формуються на звичній амплітуді «було дуже погано — стало краще, а значить далі буде ще краще». Щоб бути готовою для великих наступальних дій Україні доведеться пройти набагато довший шлях, ніж влітку 2022 чи весною 2023.
Але. Зброя і боєприпаси від цього пакету (а також від додаткових постачань з Європи) точно виграють нам час, звузять можливості Росії вести наступальні дії й дадуть нам можливості для адаптації.
Наскільки я розумію логіку росіян, план у них був такий:
Поєднати тактичні наступальні дії на фронті (які ми спостерігаємо зараз) з масованою інформаційно-психологічною атакою на суспільство і сили оборони. Потім — коли допомога від США не надійде, європейську вони обмежать за допомоги своїх агентів, українське суспільство буде деморалізоване цією зрадою партнерів і російським ІПСО — перейти у стратегічний наступ влітку. А далі вже як піде — або захопити скільки встигнуть (головною ціллю був би Харків і Краматорська агломерація), або примусити Україну до капітуляції й прийняття більшості російських умов. І пакети допомоги від європейців, і схвалення американської допомоги, і дрейф багатьох американських політиків до більшої підтримки України ці плани наламують. Тому що вікно можливостей від зараз до надходження «чеського» пакету снарядів (кінець травня — червень) і американською допомоги значно звужує можливості РФ — їм доведеться припиняти мріяти про захоплення Харкова чи вихід на адмінкордони Донецької області.
Читайте також: Західний світ має йти на війну
Американська зброя, чеські снаряди, пакети допомоги від інших країн відкривають для України можливості й час:
Стабілізувати лінію фронту і встигнути сформувати глибокі фортифікаційні лінії. Підготувати резерви хоча б для додаткових можливостей ротацій. Доцільність проведення наступальних дій поки аналізувати дуже складно. Стабілізувати ситуацію всередині країни, відновити критичну інфраструктуру після атак росіян, трохи заспокоїти суспільний накрут. Цілком можливо, з такою підтримкою Сили оборони зможуть зламати російську логістику, знизити ступінь домінування росіян у повітрі, нівелювати перевагу в артилерії. Але завищувати очікування точно не треба. Це не перелам, хоча за певних умов — перший крок до нього.
Як не варто очікувати та перелому у настроях трампістів. Тому нам все ще треба шукати можливості для диверсифікації постачань і фінансування, і думати про війну «від оборони». Як у військовому, так і у дипломатичному й економічному сенсі. Як мінімум до листопада, коли стануть зрозумілі наміри нової чи нової/старої адміністрації.
Джерело
Про автора. Юрій Богданов, публіцист, спеціаліст зі стратегічних комунікацій у сфері бізнесу, державного управління та політики
Редакція не завжди поділяє думки, висловлені авторами блогів.
Залиште коментар