Ми гадки не маємо, до яких пам’яток одразу прямують туристи в інших містах України. Але точно знаємо, куди вони поспішають, приїхавши до Чернівців. Звичайно, до знаменитого вишу. Сьогодні розказуємо про нього.
Передісторія
У другій половині ХІХ століття в Австро-Угорщині відбувався справжній освітній бум. В імперії активно зводили вищі школи. Але, щоб у регіоні зʼявився свій заклад, він мав перемогти в конкурсному відборі.
Так у 1860-1870-ті за звання університетського міста боролися Прага, Брно та Трієст. Але на диво перемогли Чернівці. Насправді ніякої магії тут немає. Виш спорудили завдяки буковинському митрополиту Євгенію Гакману.
У молоді роки священнику вдалося вступити до Віденського вищого навчального закладу. І не просто закінчити його, а стати одним із найкращих студентів. Саме тоді його помітив імператор Франц I та запропонував викладати румунську мову спадкоємцю австрійської імперії Фердинанду.
За період навчання учень та вчитель зблизилися та стали справжніми друзями. Тож коли постало питання, де зводити виш, монарх підтримав колишнього наставника.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/67/474f8c8051c65dc39bd09be183f08ed7.jpg
До речі, на рішення імператора Фердинанда вплинуло ще декілька факторів. Виявилося, що побудувати навчальний заклад у Чернівцях значно дешевше, ніж у будь-якому іншому місті. Адже на той час вже споруджували лише теологічний факультет. Йдеться про резиденцію митрополитів Буковини та Далмації.
Важливу роль відіграло й мовне питання. На сеймі 1872-го Костянтин Томащук запропонував вести навчання німецькою і зауважив, що здобувати освіту зможуть студенти всіх національностей. До речі, саме він став першим ректором.
Виступ відомого вченого та громадського діяча принесли свої плоди. Тому вже 4 жовтня 1875-го відбулося урочисте відкриття, але офіційно роботи завершилися 1882-го. Поспішали не просто так. Саме в цей день святкували 100-річчя приєднання Буковини до Австро-Угорщини.
Звісно, на той момент масштаби ансамблю поступалися сучасним. Спочатку тут функціонували лише три факультети: юридичний, філософський та теологічний. А вже 1955-го — одинадцять. Збільшилася і кількість кафедр.
За час існування університет декілька разів змінював назву. Вперше його нарекли на честь засновника Франца Йосифа, вдруге — короля Фердинанда. Після приходу комуністів заклад став просто державним, а з 1989 року йому присвоїли ім’я Юрія Федьковича.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/67/781612da77b6f5c1d7aa46c1ff13885d
Хто працював над комплексом
Розробляти план споруди довірили чеському архітектору Йозефу Главка. Цікаво те, що за своє життя він спроєктував понад 150 будівель у різних містах Європи. Але тільки цю внесли до списку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.
На той момент будівництво коштувало шалених вкладень. Збирали, як то кажуть: «з миру по нитці». В комплекс найбільше інвестував Буковинський православний фонд. До фінансування також долучилися австрійський уряд та інші релігійні конфесії Чернівців. Бюджет становив понад 1,75 мільйона гульденів. Але витрати того вартували. На світ з’явився справжній красень, який і досі не перестає вражати своїм виглядом.
Головний архітектор запросив до себе в команду відомих митців. Над інтер’єрами працювали Епамінандос Бучевський, Євген Максимович та інші. До речі, щоб звести вищий навчальний заклад побудували два цегельних та один черепичний заводи. Йозеф Главка шкодував, що прийняв таке рішення. Адже на будівельний майданчик частенько поставляли неякісні матеріали, які доводилося повертати.
Одразу працювали і над проєктом дендропарку. На території висадили безліч декоративних дерев, кущів та квітів.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/67/54954e4ca8195007ad87774ec9f29925.jpg
Архітектура
Теракотовий комплекс часто порівнюють з Гогвортсом. І, справді, схожі риси є. Всередині такі ж величні коридори, аудиторії та кафедри. Стіни прикрашають полотна видатних художників, а зі стелі звисають помпезні люстри. Зовні він значно відрізняється від замку з магічного світу. Але якщо подивитися під іншим кутом, картинка змінюється. Тут також є стрункі вежі, а замість гострих дахів та шпилів — округлі з православними хрестами.
Під час будівництва зовсім не використовували цемент. Фундамент та колони складаються з піщаника. Щоб міцно скріпити матеріали між собою, робили спеціальний розчин. Для цього гасили вапно, а потім змішували його з яєчним білком, молоком та піском. Цікаво те, що ніяку тару не застосовували. Замість неї перед центральним корпусом вирили дві глибокі ями, там і поєднували суміш для цегли.
До речі, до вкладання черепиці також підійшли з оригінальністю. Для покриття брали тільки різнокольорові зразки. По завершенню робіт вималювався орнамент буковинських килимів.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/67/41de041c9fd9001218e97fc226d8a987
Сьогодення
Нині Чернівецький національний університет відомий далеко за межами України. 2011 року Всесвітня організація ЮНЕСКО взяла його під своє крило.
Це один із небагатьох вишів нашої країни, де проводять екскурсії. Щоправда, з початком повномасштабної війни потрапити до його стін стало складніше. Зараз на території закладу можна перебувати лише у супроводі гіда. Але є і хороша новина. Записуватися можна не тільки заздалегідь, а й безпосередньо на місці.
Лекції проводять щогодини з 10:00 до 16:00. Під час прогулянки відвідувачам показують основні споруди: Храм Трьох Святителів, Муровану, Блакитну та Червону зали Резиденції, а також двір-курдонер.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/67/2e726c61772c4c9c4e81b01ff98c3e7b.jpg
Вищий навчальний заклад чекає у гості кожного туриста. Тож за нагоди обов’язково відвідайте його.
Раніше OBOZ.UA розповідав про найцікавіші локації Чернівців.
Тільки перевірена інформація в нас у Telegram-каналі OBOZ.UA та у Viber. Не ведіться на фейки!