26 квітня 2024 року — чергова 38-ма річниця Чорнобильської катастрофи. Ми поминаємо в цей день всіх тих, хто неймовірними зусиллями, а також ціною свого здоров’я і навіть життя, приборкали пожежу і боролися з наслідками ядерної аварії, якої світ ще не знав. 26 квітня 1986 року о 1-й годині 23 хвилині мирний атом на ЧАЕС вийшов з-під контролю людини.
Про це піде мова в ексклюзивному інтерв’ю Аліні Туришин для ТСН.ua ліквідатора Чорнобильської катастрофи Михайла Святненка.
«У той страшний рік для всього світу Михайлу Святненко виповнилося 29 років. Чоловік працював старшим інженером управління пожежної охорони у відділі державного пожежного нагляду УМВС Київської області у званні капітана внутрішньої служби. І саме він став першим автором знімків зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС та склав від руки першу карту рівнів радіації для служби пожежної охорони одразу після вибуху реактора», — розповідає Аліна Туришин.
Пожежа на Чорнобильській АЕС: ніч 25-26 квітня
Вночі на домашній номер Михайла Святненка подзвонили та повідомили, що всьому керівному складу необхідно прибути до управління по тривозі.
«Після прибуття до Управління пожежної охорони у Київській області, що на Межигірській, 8 у столиці (Головне управління ДСНС України у Київській області — ред.), нас сповістили, що на Чорнобильській АЕС сталася пожежа», — згадує Михайло Святненко.
«Мене оприділили до групи дозиметричного контролю. Необхідно було забезпечити дозиметричний контроль нашого особового складу, який був задіяний як для гасіння пожежі, що тривала, на Чорнобильській АЕС, так і для виконання завдань з ліквідації наслідків аварії», — розповідає Святненко.
«Страшно, що ми не відчували на собі радіацію»
Нудота, запаморочення, металічний присмак у роті — це симптоми, які з’являються у людини після “зустрічі” з радіацією. Але вони з’являються не одразу, і це найстрашніше.
“Атом ми не відчували!.. Не розуміли, що відбувається. Як жити з цим надалі?..” — ексклюзивно розповів Михайло Святненко.
До місця аварії виїхав черговий караул лейтенанта Володимира Правика, який і приступив до виконання завдань із гасіння пожежі, яка виникла на даху машинної зали між 4 та 3 енергоблоками, згадує ліквідатор Святненко.
За його словами, на допомогу виїхав черговий караул на чолі з лейтенантом Віктором Кібенком, який отримав завдання локалізувати пожежу на даху машинної зали.
«В багатьох інших приміщеннях 4-го енергоблоку також виникли загоряння на великих площах. Гасіння пожеж здійснювалося в умовах потужного іонізуючого випромінювання. Коли ми слідували до місця аварії, то вже знали, що були два вибухи, які спричинили викид розплавленого графіту, через що зайнялася пожежа на даху машзалу. Горів бітум, утеплювач, через що вогонь поширювався. Ми розуміли, що наслідки аварії загрожують перш за все особовому складу і працівникам атомної станції, які перебували на зміні», — згадує Святненко.
Прилади вимірювання радіації не справлялися і вийшли з ладу
«Коли ми під’їжджали до міста Прип’ять, я вперше увімкнув дозиметричний прилад. Шкала цього армійського приладу була розрахована на 50 рентгенів за годину. Коли ж ми їхали дорогою до міста, його стрілка різко пішла праворуч», — розповідає Михайло Святненко.
Згодом стало зрозуміло, що дозиметричний прилад не справляється з цим навантаженням. Він просто вийшов з ладу.
Куди вітер ніс радіацію
Михайло Святненко в подальшому складав першу мапу рознесення радіації. Завдяки цій мапі вони шукали обхідні маршрути, щоб не піддаватися переопроміненню.
«Оскільки роза вітрів цими днями змінювалася, сказати, що ми зафіксували конкретно в цій точці підвищений рівень було не можна. Він міг змінитися буквально через годину-дві. Там де було небезпечно, через кілька годин рівень змінювався. Після вибухів сталися викиди радіоактивних матеріалів, зокрема, цезію-137, роза вітрів пішла з нашої території на Білорусь, Латвію, Литву, згодом — на скандинавські країни (Швеція, Норвегія), а потім — на Німеччину, Бельгію. Масштаби цієї катастрофи були дійсно надзвичайні», — розповів ліквідатор аварії.
Нагадаємо, на АЕС в Чорнобилі одразу після катастрофи було зроблено фотографії зруйнованого реактора.
На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео МОТОРОШНА ІСТОРІЯ ЛІКВІДАТОРА про Чорнобильську катастрофу! Ексклюзив TSN.UA!
“Найстрашніше, що ми не відчували опромінення”: ексклюзивна історія ліквідатора до 38-ї річниці Чорнобильської катастрофи Вони фотографували Чорнобильську катастрофу: знімки та долі У Чорнобильському заповіднику помічено новий для Полісся вид хижаків: фото