“Найстрашніше, що ми не відчували опромінення”: ексклюзивна історія ліквідатора Чорнобильської катастрофи до 38-ї річниці

26 квітня 1986 року о 1-й годині 23 хвилини мирний атом на Чорнобильській атомній електростанції вийшов з-під контролю людини. У той страшний рік для всього світу Михайлу Святненку виповнилося 29 років. Чоловік працював старшим інженером управління пожежної охорони у відділі державного пожежного нагляду УМВС Київської області у званні капітана внутрішньої служби.

Саме він став першим автором знімків зруйнованого четвертого блоку ЧАЕС та склав від руки першу карту рівнів радіації для служби пожежної охорони одразу після вибуху реактора.

В ексклюзивному інтерв’ю для TSN.UA Михайло Святненко розповів про страшну ніч на 26 квітня і як саме відбувалася ліквідація пожежі на станції.

Страшна ніч на 26 квітня
Михайло Святенко пригадує, що 25 квітня 1986 року року повернувся зі службового відрядження. У той день він готував для заступника начальника управління полковника Рубцова виступ в інформаційній програмі з приводу настання весняно-літнього пожежонебезпечного періоду. З передачі він повернувся додому, коли вже було за північ.

“Я прибув додому і буквально години через півтори на мій домашній телефон поступив дзвінок, що всьому начальницькому складу необхідно прибути до управління по тривозі. В управлінні пожежної охорони, яке розташовувалося на вулиці Межигірській 8, нас сповістили, що на Чорнобильській атомній електростанції сталася пожежа”, — розповів Михайло Святненко.

Коли ліквідатори готувалися до відбуття на станцію, чоловіка визначили в групу дозиметричного контролю.

“Необхідно було забезпечити дозиметричний контроль нашого особового складу, який був задіяний як для гасіння пожежі, яка продовжувалась ще, так і для виконання тих завдань по ліквідації наслідків аварії. ЧАЕС — це був об’єкт №1 в області, він відносився до групи об’єктів з підвищеною небезпекою”, — каже Михайло Святненко.

За його словами, найстрашніше те, що атом неможливо побачити та відчути.

“Ми звикли на собі щось відчувати. Біль, на пожежі ти відчуваєш вогонь, наприклад. Атом не відчувається. Це вже потім ми почали такий присмак в роті металічний відчувати, нудота була, головокружіння — у всіх по-різному. Найстрашніше, це те, що саме випромінювання, ти ж його не відчуваєш на смак і ти його не побачиш… Ти не розумієш, що з тобою. Ми приїхали і знаємо, що це небезпека. І в той же час, а як воно далі буде, як далі жить з цим?” — розповів ліквідатор.

Як відбувалася ліквідація пожежі на ЧАЕС
Після прибуття по тривозі до управління пожежної охорони, групі офіцерів поставили завдання, згадує Михайло Святненко. Вони повинні були в найкоротший термін виїхати на станцію і забезпечити проведення дозиметричного контролю як території міста, так і об’єктів станції.

“Там перебувала значна кількість нашого особового складу, яка виконувала спеціальні завдання з гасіння пожежі, патрулювання та ліквідації наслідків цієї аварії. До місця виїхав черговий караул лейтенанта Володимира Правика, який приступив до гасіння пожежі на даху машинного залу між четвертим та третім енергоблоком”, — розповів ліквідатор.

На допомогу виїхав черговий караул на чолі з лейтенантом Віктором Кибинком. За словами Михайла Святненка, він отримав завдання локалізувати пожежу на даху машинного залу.

“Потім був піднятий по тривозі начальник частини, майор Телятников, який, до речі, в цей час перебував у черговій відпустці. По обов’язку служби він прибув очолити подальше гасіння пожежі на даху машинного залу”, — пригадав Михайло Святненко.

У багатьох інших приміщеннях четвертого енергоблоку також було багато загорянь на великих площах. Пожежу гасили в умовах потужного іонізуючого опромінення.

“Коли ми вже слідували до місця аварії, вже знали, що були два вибухи, які спричинили викид розплавленого графіту на дах машинного залу. І в результаті зайнялася пожежа на криші машинного залу. Горів бітум, утеплювач, що й сприяло подальшому великому поширенню вогню. Так, ми розуміли, що наслідки у зв’язку з такою серйозною аварією становлять загрозу, перш за все, для особового складу і для працівників атомної станції, які перебували в цей час на зміні… Коли ми під’їжджали до міста Прип’ять, стрілка дозиметра різко пішла праворуч. Подальше увімкнення прибора показувало, що шкала не справляється з рентгеннагрузкою”, — розповів ліквідатор.

На YouTube-каналі ТСН можна переглянути за цим посиланням відео МОТОРОШНА ІСТОРІЯ ЛІКВІДАТОРА про Чорнобильську катастрофу! Ексклюзив TSN.UA!

Річниця катастрофи на Чорнобильській АЕС: Зеленський нагадав світу про його обов’язок (відео) МВС – про річницю катастрофи на ЧАЕС: «Над світом знову нависла ядерна небезпека» У Чорнобильському заповіднику помічено новий для Полісся вид хижаків: фото