Республіканка Вікторія Спартц народилась та виросла в Чернігові, де донедавна кожен мешканець пишався своєю землячкою, яка переїхала до Америки і стала першим народженим в Україні член Конгресу США. Але коли минулого тижня Спартц проголосувала проти пакету допомоги Україні на суму 61 мільярд доларів, гордість перетворилася на почуття зради.
«Вона вже не українка», – мешканці Чернігова
Голосування відбувалось як раз тоді, коли росіяни скинули бомби на середмістя Чернігова в годину-пік, вбивши 18 людей та поранивши 60. Спартц, скоріш за все, не могла про це не знати.
Мешканка будинку, де жила Вікторія Спартц, та її вчителька Наталія Хмельницька говорить, що її землячка вже не українка, і це видно. Багато хто в ній розчарувався.
Ми спочатку нею дуже пишалися і думали, що вона хоче нас підтримати. Але тепер ми бачимо, що політика і кар’єра вище наших інтересів,
— додала Хмельницька.
65-річна Валентина Руденок, вчителька історії, яка працювала бібліотекарем, коли Спартц навчалась в школі, говорить, що була горда за колишню ученицю, яку обрали до Конгресу. Але вона сильно засмутилась голосуванням Спартц. За її словами, Вікторія ніби стала зовсім іншою людиною.
Втім, не всі земляки вважають її дії зрадою. Дехто вважає, що вона тепер з Трампом, тому вона змушена голосувати так, щоб це відповідало його позиції. Тому вона – не ворог держави, у неї не було іншого вибору.
Навіть серед республіканців Спартц вважають непостійною
В 2020 році її обрали до Конгресу як прихильницю Трампа. У 2023 році Вікторія Спартц оголосила, що більше не балотуватиметься, але через рік скасувала своє рішення.
Голос «проти» в голосуванні за допомогу Україні став останнім поворотом Спартц у її трансформації з проукраїнської прихильниці, яка об’їжджала уламки війни у своєму рідному місті, на критика президента України Володимира Зеленського, наслідуючи наративи ультраправого табору Республіканської партії.
На позицію Спартц не змогло вплинути навіть те, що її покійна нині бабуся зазнавала регулярних бомбардувань та обстрілів росіянами в напівоточеному місті. Конгресвумен відвідала рідне місто в квітні 2022 року, через кілька тижнів після того, як ЗСУ витіснили росіян з півночі України.
Після вторгнення Росії Спартц палко захищала свою батьківщину, носила синьо-жовті костюми, критикувала президента Байдена за те, що він не запровадив більше санкцій проти Росії перед вторгненням, і пообіцяла боротися за допомогу. Після повернення з поїздки до України у квітні 2022 року, вона проголосувала за законопроєкти про допомогу Україні в 40 мільярдів доларів. Також вона підтримала Байдена, коли той підписав закон про швидке збільшення військової підтримки.
Втім, зовсім скоро, з літа 2022 року Спартц почала жорстко критикувати президента України Зеленського та його адміністрацію та виступила за впровадження умов щодо надання допомоги та посилення контролю за фондами.
Звідки походить Вікторія Спартц
Конгресвумен США Вікторія Спартц (Кульгейко) народилася в 1978 році в містечку Носівка на Чернігівщині. Вона переїхала до Чернігова в дитячий садок, а в 1986 році її батько, інженер, був ліквідатором наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, де отримав серйозну дозу опромінення, яка згодом спричинила рак. Спартц було 12 років, коли Україна проголосила незалежність у 1991 році. Того року помер її батько. Після навчання в Києві, в 2000 році вона емігрувала до США після знайомства зі своїм чоловіком Джейсоном. Вони оселилися в Індіані, його рідному штаті, і народили двох дочок. Вона працювала в сфері бухгалтерського обліку та нерухомості до того, як її обрали до сенату штату Індіана.
Як в США приймали законопроєкт про допомогу Україні
Сполучені Штати Америки 20 квітня 2024 року підтримали довгоочікуваний законопроєкт про допомогу Україні. «За» віддали голоси 311 представників, 112 «проти», 1 утримався. Республіканка Марджорі Тейлор Грін, яка відома своєю ультраправою та антиукраїнською позицією, після головування яскраво демонструвала, що вона проти допомоги. Перед цим вона пропонувала правку «зменшити кожну суму в цьому законі до нуля». Підтримка України з боку США може змінити наступальні дії окупантів. Про це 24 Каналу розповів військовий оглядач Денис Попович, зазначивши, що плани наступу ворога ґрунтувалися на тому, що в ЗСУ є проблеми з постачанням військової допомоги від Сполучених Штатів. Сенат США 24 квітня 2024 року підтримав законопроєкт про виділення Україні близько 60 мільярдів допомоги. За документ у Сенаті віддали 79 голосів. Того ж дня, 24 квітня, президент США Джозеф Байден підписав законопроєкт про допомогу Україні та іншим партнерам.