Увесь «тіньовий флот» Росії легко можна відстежити
Розподіл по країнах реєстрації судновласників:
9 танкерів – Китай (це становить 25%); 7 танкерів – Греція (19,4%); 5 танкерів – ОАЕ, разом з тими компаніями, що можливо належать Росії в ОАЕ (13,9%); 5 танкерів – Маршалові острови, офшор (13,9%); 4 танкери – Туреччина (11%); 2 танкери – Індія (5,6%); 2 танкери – Індонезія (5,6%); 1 танкер – В’єтнам (2,8%); 1 танкер – Ліберія, офшор (2,8%).
До тих, де власники зареєстровані в офшорних юрисдикціях, тобто власність прихована від широкого загалу (але не від органів контролю) можна зарахувати лише 6 танкерів – тобто 16,7%.
Щодо решти танкерів у відкритих та спеціалізованих довідниках є оновлені свіженькі відомості про назву, ідентифікаційний номер та адресу офісу судновласника та оператора, наприклад: 6011050 Registered owner LAVENDER MARINE LTD Care of Thenamaris (Ships Management) Inc, 16, Athinas Avenue & Vorreou Street, Vouliagmeni, 166 71 Athens, Greece since 07/02/2018.
Усі ці судна є у всіх реєстрах, ходять з АІС (буває, що вимикають його в російських портах, але не завжди). Тобто відстежити їх можна – було б бажання.
Більшість має цілком пристойний вік та технічний стан. Інакше Туреччина не пустить їх в протоки та Мармурове море. Там цим серйозно переймаються, пам’ятають про аварію супертанкера в Мармуровому морі у 1979 році.
Отже, проблема полягає не в так званому «тіньовому флоті», а в тому, що половина світу – переважно з Азії, Африки, Латинської Америки – не доєдналася до санкцій проти Росії.Плюс, у цих країнах, що не доєдналися до санкцій, відсутні повністю будь-які системи незалежного контролю вартості контрактів, за якими куплений той вантаж нафти, яку вони везуть.
Ще один важливий аспект: так звана «цінова стеля» в 60 доларів за барель, якої ніхто не дотримується, поширюється на судна судновласників з країн, що доєдналися до санкцій. У цьому випадку – до танкерів Греції. Тобто, як сказано вище, лише до 1/5 танкерів. На решту це не діє в принципі.
Формально нічого не порушують
Дефініцію «тіньовий флот» вкинули в обіг некваліфіковані журналісти-розслідувачі, що придумали собі піратські історії про незареєстровані танкери з фальшивими прапорами, без АІС.
Так, дійсно, були детективні історії, коли судна переписуються на підставні компанії в інших країнах, змінюють назви або прапори, але вони все одно залишаються в реєстрах, регістрах тощо. Їх можна побачити, бо є такі місця, де неможливо ходити з тим же вимкненим передавачем АІС.
Від цієї дефініції вже важко позбавитись, бо прилипло, як відома субстанція.
Отже, ми закликаємо, радимо, просимо розуміти її так: «тіньовий флот» – це флот більшості країн світу, які не приєдналися до антиросійських санкцій і спокійно, формально «нічого не порушуючи», возять російську нафту і в такий спосіб подовжують для Росії можливість вбивати нас з вами.
Так, тут в списку залишилась (лише) одна країна ЄС, в якій судновласники-мільярдери ще не зрозуміли цього, бо мільярди заважають. Але це ми спільними зусиллями з українськими та європейськими дипломатами та журналістами тиснемо і дотиснемо. Це не пусті слова. А ось що робити з другою половиною світу – це питання ширше, ніж експорт нафти.