Переносити війну на територію Росії стратегічно правильно та ідеологічно необхідно.
Чи хотіли цього нам? Робили? Відкушайте, недорогі сусіди! Вибачайте! П’ять-шість російських європейських областей — це кілька мільйонів людей, до яких прийде війна. Не так, як вона прийшла до Харкова чи Чернігова. І зовсім не так, як у Бучу чи Ірпінь, але мало не здасться.
Далі текст мовою оригіналу
Я понимаю, что народ России сплотился вокруг Путина, даже в природе центром кристаллизации бывает совершеннейшее дерьмо. Я понимаю, что сотни тысяч безмозглых граждан РФ почему-то защищают свои ебеня под Бахмутом или Запорожьем, хотя расположены родные говна в районе Читы и Хабара.
Я понимаю, что тридцать лет диктатуры и разнузданной пропаганды могут превратить в тупое стадо и более умный народ. Тут просто совпало — и пропаганда сильная и наследственность алкогольная. Ну, повезло правителям с людишками, повезло!
Но мне все-таки очень интересно, на каком этапе валящегося на голову СВО, вместо «гы-гы! Ты бля! Горит!» раздастся первый крик: НАХУЯ МЫ В ЭТО ПОЛЕЗЛИ!
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/67/ea729ea91709bf760cc9715c7bacc877
Важливо: думка редакції може відрізнятися від авторської. Редакція сайту не відповідає за зміст блогів, але прагне публікувати різні погляди. Детальніше про редакційну політику OBOZREVATEL – запосиланням…