Президент Фінляндії вважає найкращим способом уникнути війни — “менше говорити й більше готуватися”

Президент Фінляндії вважає найкращим способом уникнути війни — “менше говорити й більше готуватися”

На його думку, жорстка войовнича риторика може порушити почуття безпеки та віри в майбутнє у молодих поколінь.

Швеція та Фінляндія, два найновіші члени НАТО, мають відігравати важливу роль у підтримці миру та зменшенні риторики про війну, водночас готуючись до потенційної війни, заявив президент Фінляндії Александр Стубб. Про це повідомляє Euractiv.

Стубб, який перебував з офіційним візитом у Стокгольмі, скористався нагодою обговорити питання оборони, в тому числі нинішню риторику Заходу щодо війни, яка, за його словами, останнім часом стала досить агресивною.

«Найкращий спосіб уникнути війни — це менше говорити й більше готуватися», — сказав він.

«Я думаю, ви відчуваєте те ж саме. Це цілком зрозуміло. Наші екрани заповнені війнами в Європі та на Близькому Сході» — додав Стубб, але зазначив, що така риторика може легко порушити почуття безпеки та віри в майбутнє у молодих поколінь.

За його словами, Фінляндія і Швеція відіграють важливу роль у просуванні миру.

“Але саме тому ми хочемо мати сильну армію і саме тому ми вступили до НАТО», — сказав президент Фінляндії.

Обидві країни подали заявки на вступ до НАТО після початку повномасштабної війни Росії проти України в 2022 році, але стали повноправними членами Альянсу в різний час: Фінляндія — у квітні 2023 року, а Швеція — у березні цього року.

«Неможливо переоцінити важливість того, що ми змогли зробити цей крок разом. Як і цінність того, що ми інформували один одного вдень і вночі на всіх рівнях. Ситуація була критичною, і ми діяли відповідно», — сказав він, маючи на увазі, що Гельсінкі та Стокгольм звернулися до НАТО після вторгнення Росії в Україну у 2022 році.

Стубб також зазначив, що Швеція та Фінляндія тепер відіграватимуть ключову роль в обороні НАТО в Балтійському морі, Арктиці та на кордоні з Росією.

Цього року серед низки європейських лідерів — від Польщі, Німеччини та Швеції до Великої Британії та Естонії, пролунав потік попереджень про те, що Росія може напасти на країну НАТО протягом наступних трьох-десяти років.

Риторика президента Франції Еммануеля Макрона також стала значно жорсткішою щодо Росії, а головний дипломат ЄС заявляв, що війна в Європі за межами України «більше не фантазія». Такі попередження ґрунтуються на тому, що РФ переходить до економіки воєнного часу й стрімко розширює свої оборонні витрати, а також обіцяє збільшити кількість військ на кордоні з НАТО.