Подати заявку можна до 1 травня.
Державний комітет телебачення і радіомовлення України приймає публіцистичні твори на здобуття премії імені Івана Франка у галузі інформаційної діяльності. Подати заявку на участь у конкурсі можна до 1 травня.
Премія присуджується щорічно до дня народження Івана Франка, 27 серпня, у розмірі 10 тисяч гривень у кожній номінації:
за найкращу публікацію у друкованих засобах масової інформації;
за найкращий твір у телевізійній сфері;
за найкращий твір у радіомовній сфері;
за найкращу наукову роботу в інформаційній сфері.
Для участі у конкурсі можна подавати публіцистичні твори, що «сприяють утвердженню історичної пам’яті народу, його національної свідомості та самобутності, спрямовані на розбудову державотворення та розвиток демократизації українського суспільства».
За правилами конкурсу, твори, що подаються, мають бути опубліковані у завершеному вигляді протягом останніх трьох років, але не пізніше, як за пів року до їх висунення.
Детальну інформацію про умови участі у конкурсі дізнавайтеся тут.
Державний комітет телебачення і радіомовлення України присуджує премію ім. І.Франка з 2004 року.
Нагадаємо, у 2023 році переможцями премії стали:
Володимир Кузик — у номінації «За кращу публікацію у друкованих засобах масової інформації» за збірку публіцистичних творів «Дивниця»;
режисер Сергій Лисенко та сценарист Олександр Зінченко — в номінації «За кращий твір у телевізійній сфері» за документальний фільм «Колапс: як українці зруйнували імперію зла»;
Олена Гусейнова та Мирослав Лаюк — у номінації «За кращий твір у радіомовній сфері» за цикл радіопередач спецпроєкту «Леся Українка: 30 радіоісторій», присвяченого 150-річчю з дня народження визначної поетеси;
Валерій Король і Григорій Любовець — у номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» за монографію «Контент негативу.
У 2021 році лауреатами премії Франка були працівники Суспільного, члени наглядової ради НСТУ та медіаюрист. Зокрема, в номінації «За кращу наукову роботу в інформаційній сфері» лауреатами стали автори книги «Суспільне мовлення в Україні: історія створення та виклики» («Друкарня Віол», Київ, 2019) Світлана Остапа, Вадим Міський та Ігор Розкладай.
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись