Телеграм-залежність (не)лікується?
Вівторок, 16 квітня 2024 року
Новини і дайджест матеріалів «Детектора медіа».
Привіт. На зв’язку Марина Леончук, комунікаційна менеджерка «ДМ».
Офлайн&онлайн: що ми втрачаємо на ремоуті
Нещодавно гендиректор Nike Джон Донахо дав інтерв’ю телеканалу CNBC, в якому його запитали, як він ставиться до критики його компанії через те, що останніми роками Nike не така інноваційна, як колись, і поступається конкурентам на кшталт Hoka. І це так. В Англії (принаймні в околицях Лондона) бігунів дуже багато, і останній рік я спостерігаю, як вони «перевзуваються» з Nike у Hoka. Донахо відповів, що за останні 50 років Nike зробили для розвитку бігу більше, ніж будь-який інший бренд у світі, але інновацій не вистачає. І знаєте, кого він у цьому звинуватив? Роботу на ремоуті, тобто дистанційку, і додав: «озираючись назад, ми бачимо, що дуже важко розробити революційне взуття через Zoom».
І в цьому щось є: нещодавнє дослідження показало, що вчені, які працювали в команді віддалено, з меншою імовірністю генерували новаторські ідеї, ніж їхні колеги, які працювали офлайн. Якщо ви закидатимете мені, що до подібних досліджень потрібно ставитися критично, я погоджуся з вами, але інших досліджень наразі я не знайшла. Тому ділюся тим, що маю, і видихаю, бо креативність моїх колег з «ДМ» не потребує суто офлайну: вони пишуть свої експертні тексти хоч в офісі, хоч вдома і навіть у дорозі.
Телеграм-залежність
Телеграм — улюбленець російської влади. Досі сумніваєтесь у цьому твердженні? Хоч телеграм є безплатною платформою, в його розвиток було інвестовано понад мільярд доларів із банків, що фінансуються саме з федерального резерву Росії. «Виникає питання, чому вони туди інвестують, якщо це не фінансова історія? Якщо на ньому не заробляють? Виходить, що це стратегічно важлива платформа», — каже СЕО Cyber Unit Technologies та експерт із кібербезпеки Єгор Аушев. Про співпрацю з телеграмом кажуть і самі російські чиновники. Нещодавно прессекретар російського диктатора Дмитро Пєсков повідомив, що на відміну від соцмереж Meta, у Кремля немає планів блокувати телеграм. Чому? Ірина Семенюта і Гала Скляревська проаналізували й пояснюють у своєму матеріалі «Телеграм-залежність: як юридично й технічно приборкати російський месенджер», що може зробити держава, щоби впокорити найпопулярніший в Україні месенджер. Мої колеги поспілкувалися з медійниками, юристами, економістами та чиновниками про те, як знизити популярність телеграму серед українців і запобігти появі його «аналогів». Тож прочитайте, що пропонують законодавці, регулятор і правозахисники, щоби зменшити телеграм-залежність.
Артур Колдомасов тимчасом розібрався і пише про методи й засоби, які використала Росія, щоб створити мережу телеграм-каналів у Молдові, Придністров’ї та Гагаузії для поширення російської пропаганди. Артур разом з колегами проаналізували повідомлення 16 анонімних телеграм-каналів, опубліковані в березні 2024 року, і виявили головні політичні тенденції та інструменти, за допомогою яких російські пропагандисти поширюють низку дезінформаційних повідомлень через ці соцмережі.
А що ж читати, кого слухати?
Ведучих подкасту «Медіуми» Наталю Соколенко та Вадима Міського, які поговорили в новому випуску з Анастасією Руденко, шефредакторкою онлайн-видання «Рубрика» та координаторкою медіамережі «Вікно відновлення». Це мережа, якій вдалося об’єднати журналістів локальних редакцій та експертів незалежних аналітичних центрів навколо теми відновлення України і навіть залучити до підтримки джерела інформації з якісним контентом західних партнерів.
Проблема є — треба шукати її рішення
Медіарух вимагає усунути Наталю Гуменюк з керівництва комунікаційним напрямком ОК «Південь». Медійники вважають, що військовопосадовиця перешкоджає висвітлюванню воєнних злочинів Російської Федерації в зоні її відповідальності. «Детектор медіа» підписав і публікує заяву повністю.
Фінал скандалу про демобілізацію
«Мені самій ніяково від того, що відбулось в ефірі», — Ганна Маляр перепросила за свою поведінку на шоу «Новий відлік». Юристка опублікувала допис у себе на фейсбуці. Лєна Чиченіна розібрала ситуацію, яка сталася в програмі, де обговорювали закон про мобілізацію, а точніше, відсутність у ньому норми про демобілізацію, і де Ганна Маляр довела до сліз депутатку від «Голосу» Інну Совсун, чоловік якої служить.
Лєна Чиченіна пише, що Ганна Маляр перепрошує, але перед цим робить величезну прелюдію: ще раз пояснює свою позицію про те, що демобілізація нині — не найкраща ідея, бо так ми послабимо армію.
Нам усім зараз дуже бракує довіри. Ми довіряємо військовим, а одне одному, державі? А коли ми перепрошуємо, обстоюючи свою позицію, — чи буде до нас більше довіри? І чи справді після цього ми знову не повторимо те, за що нам ніяково? А якщо нам ніяково, чи означає це, що зроблена робота над помилками? Бо якщо ми перепрошуємо, отже, ми помились? Лєна Чиченіна і редакція «Антоніни» знайшли відповіді на ці запитання. Навіть більше, підняли питання, чому в ефіри постійно тягнуть зашкварних людей? У тексті йдеться не лише про зашкварних, але й про нормальних та не надто компетентних. Навіть про тих, хто просто лунає щодня з кожної праски.
Інтерв’ю
«Наші розслідування — це маленький крок до встановлення справедливості», — вважає шефредакторка редакції розслідувань Суспільного Інна Білецька, з якою поспілкувалася наша Оксана Наумова. Говорили про перші розслідування, найскладніше в дослідженні воєнних злочинів і те, що є найбільшою нагородою в роботі. Якщо шукаєте відповіді на запитання, що таке «журналістика ногами», як працює журналістика джерел і чому розслідувальна журналістика в Україні одна з найкращих у світі, — вони тут.
«Я і Фелікс»
«Мені саме такого Фелікса і хотілося ввести в фільм», — написав кінокритик Дмитро Десятерик, закінчуючи свій текст для «Детектора медіа» про повнометражну стрічку-дебют Ірини Цілик «Я і Фелікс». Це не тільки ще одна історія про дев’яності, але й портрет цілої генерації, покоління, яке не втрачене. Якби в мене запитали, чиї рецензії на фільми почитати, я радила би саме огляди Дмитра Десятерика, ось тут — стрічка про 1990-ті та про героїв нашого часу, які росли самі по собі й виросли кращими за своїх учителів.
Наразі це все.
Дякую, що дочитали цього листа до кінця.
Більше текстів наших авторів у різних форматах ви можете читати у фейсбуці, інстаграмі, телеграмі, вотсапі та на сайті «Детектор медіа». Увесь зворотний зв’язок також пишіть сюди — мені на пошту. А ще всією командою ми будемо вдячні, якщо порекомендуєте підписатися на цю розсилку вашим колегам та друзям.
До зустрічі. Переможемо!
Ваша комунікаційна менеджерка «ДМ» Марина Леончук.
Фото: Getty Images
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись