«Поки не бачиш відірвані руки, все ніби в кіно»: що говорив про війну загиблий активіст та боєць Павло Петриченко

На початку повномасштабного російського вторгнення Павло приєднався до лав ЗСУ, обравши для себе напрямок аеророзвідки

Українському військовому Павлу Петриченку, який загинув на фронті, сьогодні, 16 квітня, могло виповнитись 32 роки. За своє життя чоловік зробив чимало добрих справ і до останнього подиху боровся за свободу своєї країни. Українці запам’ятали його як волонтера, справжнього патріота своєї країни та хороброго воїна, який мужньо боровся з російськими окупантами.

Крім захисника своєї країни, Павло Петриченко був також медійною особистістю. Він часто давав інтерв’ю, у яких підіймав важливі теми. «Телеграф» пропонує згадати, якими своїми фразами був відомий воїн.

Важливо відзначити, що саме Петриченко був одним з ініціаторів руху «Хто замовив Катю Гандзюк?», а також був першим, хто відкрито порушив тему лудоманії серед військовослужбовців. Він створив петицію на сайті Президента про обмеження онлайн-казино для військовослужбовців під час воєнного стану. Його пропозиція дуже швидко набрала потрібної кількості голосів.

Відомі фрази Павла Петриченка
«Якщо ми будемо тиснути, не здаватися, вони можуть посипатися. Завтра чи через рік. Поки в нас є сили — здаватися не можна. Дух грає роль».

«Поки ти не бачиш перші відірвані руки, тобі здається, що це кіно».

«Мені здається, Петру Олексійовичу (Порошенко, — Ред.) треба займатися дітьми, якимось, може, благодійним фондом, може возити по Україні якісь виставки вишиванок. Вести для України якась корисна справа. Він багато взяв у Україні і йому треба багато віддати. Цей час він мав витратити не на якусь боротьбу, не на політичні рейтинги. Він мав побудувати якісь реабілітаційні центри, школи. Я думаю це у його фінансових можливостях».

«Не треба як в останню путь проводжати на війну або занадто часто писати, думаючи, що людина там all day all night».

«Ми просимо техніку та боєприпаси закордоном, але самі не проводимо правильні жорсткі мобілізаційні заходи. Закон про мобілізацію мав бути прийнятий ще 2022 року».

«Основною проблемою Володимира Зеленського було те, що він вирішив просто у цій системі, яка була створена за 30 років, управлінською, бюрократичною, поставити людей, які вміють нею керувати».

«Я пам’ятаю час, коли я їздив Хрещатиком на квадроциклі з автоматом, і мені б цього більше не хотілося»;
«У 2014 році я втратив війну. Тому я мав моральне переконання, що настав час захищати країну»;
«Не хочу називати себе військовослужбовцем. Військовослужбовець – це професія. Поки що я людина, яка воює тим способом, який зміг опанувати за короткий час»;
«Я сподіваюся, що після того, як ми розберемося із зовнішнім ворогом, у нас буде час зайнятися людьми, теж частково винними у цій війні»;
«Ворога треба знищувати. Не може бути людських стосунків із ним».

Нагадаємо, раніше «Телеграф» писав про те, що на фронті загинув відомий український актор Андрій Доманський. Він пропрацював у театрі 25 років і добровільно пішов захищати свою Батьківщину він окупантів.