Щодня о 9 ранку українці вшановують пам’ять усіх, чиє життя забрала російсько-українська війна. Нині згадаємо Олександра Меньшова.
Молодший сержант 22-ї окремої механізованої бригади Олександр Меньшов загинув 17 листопада 2023 року на Бахмутському напрямку поблизу села Кліщіївка на Донеччині.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/28/5409cf6e21a6dd71fab212b4b142a65f.jpg
Олександр народився у Херсоні 13 березня 1977 року. Навчався у Херсонському національному технічному університеті, згодом працював на комбайновому заводі.
«Завод, 2000-і роки, зарплати не було. Ми з ним тоді вже зустрічалися, шукав роботу, щоб гроші платили. Пішов працювати на приватні підприємства: спочатку меблі кухонні проєктував, потім став менеджером з продажу електротоварів», – розповіла дружина Людмила.
Олександр був дуже скромною людиною, мав хобі – досліджував історію Херсонщини, зокрема національно-визвольний рух на цих теренах. А ще підтримував «Пласт», бо був справжнім романтиком. Також чоловік писав детективні романи й альтернативну історію.
«Це для нього віддушина була, він приходив з роботи і біг за комп’ютер. Я казала: «Сашо, йди хоч поїш». А він мені: «Почекай, почекай, мені треба записати думку». Постійно щось писав, шукав. Коли карантин був, відкрили доступ до архівів, він в них копошився, шукав історичні факти про Херсон. Отак він свій вільний час витрачав. Хоча, ні – спочатку уроки з дітьми, а потім вже хобі», – зауважила жінка.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/28/7a983470f4947f3ca320f399b0af4f16.jpg
Перша книга Олександра вийшла у 2019 році, а четверта «Формікаріум» – коли родина разом із двома дітьми була в окупованому на той час Херсоні. «Ми були в окупації, нам не могли вислати. І вже коли ми переїхали у Вінницю, то нам видавництво надіслало примірники книги», – пояснила дружина письменника.
Чоловік пів року вів щоденник «Я, Фокс і окупація», занотовуючи особисті думки, історичні факти, розповіді рідних та знайомих, плани й сумніви, смуток і радощі. Новину, що книга вже вийшла, він так і не встиг дізнатися.
Олександр писав у таких жанрах, як детектив, альтернативна історія. Наприклад, одна з його книг «Репринти незакінчених чернеток» – про Херсон часів окупації під час Другої світової війни.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/28/a791079a7e5a6ccae9392160cefec2d6.png
Чоловік не займався історією професійно, він був інженером, технарем, але творчою людиною, натхненником, мрійником, українським активістом.
Наступного дня після оформлення статусу ВПО Олександр поцікавився, де військкомат. Швидко пройшов обстеження – і Олександру навіть запропонували одразу в десантно-штурмові війська, але згодом вирішили, що пізніше – обіцяли зателефонувати. У лютому 2023-го викликали до новоствореної бригади. Військового досвіду Олександр раніше не мав, втім, хотів захищати рідну землю. Одразу ж після приїзду до частини Олександр пройшов навчання: спочатку в Україні, потім – на базі в Німеччині. Спершу казали, що відправлять на Південь, але зрештою відправили на Схід. Воював під Бахмутом.
У нас виходу немає, не ми почали цю війну, цю агресію проти нас. І я б хотів, щоб мої діти жили в мирній і сильній Україні, хай краще ми будемо воювати і зараз вирішимо це питання, ніж вони. Сподіваюсь на нашу перемогу, все в нас вийде.
Олександр Меньшов
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/28/dfe47662e71a106ec171f355974fdccd.png
У війську Олександр книжок не писав – казав, що більше збирає матеріали для майбутнього. Напевне, під час цієї битви за Україну у нього народилося багато сюжетів та ідей, які вже ніколи не втіляться…
Писати книжки треба після війни, коли я все переосмислю і буду розуміти, що саме треба робити. Зараз я займаюсь тим, що звільняю землю від окупантів.
Олександр Меньшов
«Главком» долучається до хвилини мовчання. Ми вшановуємо памʼять усіх українців, які загинули у боротьбі за Батьківщину. Ми згадуємо загиблих від рук російських загарбників, запалюємо свічки пам’яті та схиляємо голови у скорботі під час загальнонаціональної хвилини мовчання, вшановуючи світлу пам’ять громадян України, які віддали життя за свободу і незалежність держави: усіх військових, цивільних та дітей, усіх, хто загинув в боротьбі з російськими окупантами та внаслідок нападу ворожих військ на українські міста і села.
Читайте також: Став на захист Батьківщини ще у 2014 році. Згадаймо прикордонника Віктора Синька