30 січня 2024 року в Україні набули чинності одразу два закони — №3449-IX та №3450-IX, що змінюють процедуру отримання спадщини в Україні.
Новації спадкування, ухвалені Верховною Радою 8 листопада 2023-го, вносять зміни в Цивільний кодекс у частині оформлення спадщини і в Закон про нотаріат, і пов’язані з унормуванням правовідносин під час воєнного стану.
Зміни в процедурі оформлення спадщини стосуються у першу чергу статті 221 Цивільного кодексу — визначення місця відкриття спадщини.
До повномасштабного вторгнення місце відкриття спадщини визначалось як місце проживання спадкодавця на момент смерті. А якщо ця інформація була невідома, тоді визначалось як місце перебування основної спадщини — нерухомого майна.
Вимога закону — спадкова справа має бути одна, незалежно, де розміщене спадкове майно. Тому місце відкриття спадщини є місцем проведення усієї спадкової процедури.
Проте з початком війни мільйони людей мігрували в інші регіони, у перші місяці війни парламент намагався врегулювати питання місця відкриття спадщини. Перехідним варіантом стало рішення про те, що місцем відкриття спадщини буде будь-яке місце, де подасть заяву перший спадкоємець.
Фактично людям дозволили відкривати справу про спадщину у будь-якого нотаріуса на території України, незалежно від того, де спадкодавець помер. Це спричинило багато незручностей як для учасників спадкування, так і для нотаріусів.
Як пояснив в коментарі Delo.ua адвокат, керівник судової практики ЮК “RIYAKO&PARTNERS” Микола Максимов, сьогодні закон повертає стару норму, до вторгнення РФ в Україну.
“Сьогодні повертається процедура спадкування, яка була до війни: особа може подавати заяву до нотаріуса, який знаходиться у тому ж регіоні, де було останнє місце проживання померлого. Проте якщо смерть настала на окупованій території, або в районах, де ведуться бойові дії, у такому разі спадкоємець може подати заяву і обрати будь-якого нотаріуса на території України”, — пояснив адвокат.
Таким чином закон упорядкували діяльність нотаріусів, яким було ускладнено дотримання правових процедур: необхідно було довго чекати на нотаріальні запити, також складно проводити технічну інвентаризацію спадкового майна.
З 30 січня, якщо людина помирає у Харкові, але у неї є майно у Києві, Одесі, майнова справа оформляється у нотаріуса в Харкові, просто спадкоємці збирають документи, а нотаріус оформляє остаточно право на спадщину.
Інша зміна, також пов’язана із введенням воєнного стану, стосується строків здійснення права на спадкування. Тепер він становить 6 місяців, але з деякими уточненнями.
“Раніше після смерті людини у спадкоємця було визначено 6 місяців для прийняття спадщини. На початку війни цей строк збільшили до 10 місяців. З 30 січня його знов повернули до 6 місяців. Але з уточненням: у разі якщо особа померла під час воєнного стану і державна реєстрація смерті проведена пізніше, ніж через один місяць після її смерті, строки для прийняття спадщини обчислюються не з моменту фактичної смерті, а з моменту реєстрації смерті державними органами”, — пояснив фахівець.
За його словами, є велика кількість людей, які померли в Маріуполі чи інших містах на тимчасово окупованих територіях, проте їхні спадкоємці звертаються до нотаріуса і не можуть обгрунтувати дату смерті, та й не встигли завести спадкову справу.
“Таким людям закон йде назустріч: термін вираховується з моменту внесення факту смерті у записи ДРАЦС. Це важливо, бо у разі пропуску 6-місячного строк особа не може оформити спадщину. Їй доводиться добиватись цих прав через суд”, — наголосив Максимов.