Близько 1300 миль і 80 років відділяють війну в Україні від битви за Францію. Проте бліцкриг Німеччини дає підказки про те, як можна перемогти росію сьогодні.
Початкові сподівання на те, що український наступ досягне прориву, були розбиті, оскільки шари російських окопів і щільні російські мінні поля призвели до великих втрат і звели атаку українців нанівець.
Але 1940 року хто б міг очікувати, що Німеччина завоює Францію і Нижні країни та вижене британську армію з континенту всього за шість тижнів? Особливо, коли об’єднані армії союзників переважали за кількістю танків, були приблизно рівними за чисельністю особового складу і користувалися перевагою таких укріплень, як лінія Мажино.
Було багато причин, чому німці перемогли так швидко, але найголовніша полягала в тому, що союзники були обмануті. Французи і британці відправили свої найкращі війська на північ до Бельгії,тоді як лінія Мажино прикривала південь. Але німці направили свій бронетанковий удар в центр лінії, через слабо захищений Арденнський ліс.
Бути обіграним – це згубно, але це не обов’язково має бути фатальним. росія сама довела це у 1941 році, як і Ізраїль у війні Судного дня 1973 року. Ізраїльські війська були стратегічно заскочені зненацька і сильно поступалися чисельно. Але вони швидко відновили рівновагу, зупинивши арабський наступ, а потім зімпровізували контратаку, яка врешті-решт вивела їх на відстань удару по Каїру і Дамаску.
Що прирекло Францію у 1940 році. Так, це не несподіваний німецький напад в Арденнах, а скоріше те, як французи відреагували на цей прорив. «Якими б не були глибинні причини катастрофи, безпосереднім приводом стала повна некомпетентність верховного командування», – пише історик Марк Блок, який служив офіцером із логістики в цій кампанії, у своїй книзі «Дивна поразка».
Франція готувалася до повторення Першої світової війни. Її доктрина, мислення і системи зв’язку ґрунтувалися на баченні методичної битви, де плани жорстко сформульовані, вогнева міць важливіша за маневри, а темп війни достатньо повільний, щоб дозволити командирам розробляти і передавати накази.
Французьким резервам знадобилося кілька днів, щоб відреагувати на прорив під Седаном, де неукріплені німецькі плацдарми через річку Мез могли бути розгромлені швидкою контратакою. Тим часом сміливі німецькі танкові генерали, такі як Гудеріан і Роммель, агресивно використовували кожну можливість, щоб зберегти імпульс і скористатися проломом у французьких лініях.
Замість методичної, хореографічної війни, на яку вони розраховували, французи були змушені вести швидку мобільну війну, яка тривала на користь німців. Французькі солдати, хоч і позбавлені хоробрості, були розгублені і деморалізовані. «Знову і знову я чув від втомлених, побитих, розчарованих французьких солдатів гіркі слова: «Нас зрадили. Політики нас продали», – писав тоді американський журналіст.
Звучить знайомо? росія не змогла перемогти Україну, незважаючи на переважаючу чисельність, через жорстку командну структуру та погано навчених і вмотивованих солдатів, незважаючи на їхню перевагу. Моральний дух низький, можливо, тому, що значна частина російської армії складається з «одноразової піхоти», яку витрачають, як людські кулі.
росія зараз здебільшого перейшла до оборони за «лінією Суровікіна» окопів і мінних полів, щоб закріпити свої здобутки. Україна ж перейшла від мобільної тактики західного зразка до операцій у стилі британської війни 1917 року «кусати й утримувати», щоб здобути невеликі шматки території, водночас завдаючи ударів по російському тилу далекобійною зброєю.
Франція 1940 року і Україна 2023 року не є ідентичними. Зокрема, німецький наступ користувався масованою повітряною підтримкою, якої бракує Україні. Тим не менш, Німеччина перемогла Францію, тому що змусила противника воювати на своїх умовах.
Проблема України полягає в тому, що вона веде битву, яку хоче росія. Якщо росія не може перемогти Україну в мобільному бою, то наступна найкраща річ – це знекровити українців через виснаження і окопну війну. Це саме та війна, якій Франція віддавала перевагу, але не змогла досягти.
Проте кампанія 1940 року також дає надію Україні. Настав переломний момент, коли німці прорвали французьку оборону, а французьке командування й управління не змогло впоратися з ними. «Метроном у штабі завжди був налаштований на занадто повільний ритм», – писав Блок.
Український наступ досягнув певного прогресу в прориві російської оборони, хоча, можливо, занадто пізно, щоб уникнути дощової погоди. Але якщо вона зможе досягти прориву цієї осені або наступного літа і проштовхнути свою нову бронетехніку, надану Заходом, крізь пролом, то росії доведеться вести динамічну битву, до якої вона не готова.
Може також виявитися, що результат, подібний до 1940 року, вже неможливий. Рої розвідувальних і ударних безпілотників, що безперервно кружляють над головою, і залпи далекобійних снарядів і ракет можуть означати кінець вирішальних проривів.
Але хто б міг очікувати, що Франція впаде за шість тижнів? Результат війни в Україні може ще здивувати всіх нас.
Джерело: CEPA