Літо — не лише пора канікул, а й час, коли освітні заклади мають змогу підготуватися до нового навчального року. Попередній рік був нелегким, він проходив в умовах обстрілів, відключень світла й Інтернету. Та попри все це українські школи відкрили свої класи для учнів і в багатьох навчання відбувалось офлайн. Адже всі ми розуміємо, що освіта — це найцінніший наш капітал і ресурс, внесок у майбутнє країни. І онлайн-навчання, при всій повазі до цієї форми та можливостей, які вона відкриває, не може повністю замінити живого навчального процесу.
Протягом року українські школи вже виробили певні алгоритми організації навчання з урахуванням повітряних тривог. Але цей досвід ще тільки народжується та шліфується, тому надзвичайно важливо звернутися до практики інших країн, які стикалися з цим давно й мають певні напрацювання, що зможуть стати в пригоді й нам. Найрелевантніший досвід організації освітнього процесу в умовах воєнного стану має Ізраїль.
Напевно, кожен учитель стикався з тим, що під час повітряної тривоги діти в укритті бувають дуже збудженими, їх важко організувати для навчальних активностей. І це зрозуміло, адже малеча, як і дорослі, відчуває, що тривога — це сигнал небезпеки. В ізраїльських школах є чітке правило: першу годину перебування в укритті обов’язково присвячують психологічному розвантаженню. Діти мають виплеснути емоції й відчути себе в безпеці.
В укритті для них облаштовано затишні приміщення, схожі на звичайні класні кімнати, — з малюнками на стінах, килимами та яскравими м’якими матрацами для сну, а також партами, дошками та ноутбуками. Діти мають сприймати сховище як звичайну шкільну кімнату з добре знайомими та звичними речами. Для кожної шкільної паралелі є окреме приміщення: для перших класів, других, третіх тощо.
Важливо, що в укритті разом із дітьми перебувають не лише вчителі, а й шкільні психолог, лікар, медсестра та… волонтери.
Хто такі волонтери? Це люди, які обрали волонтерство як альтернативу службі в армії. Як відомо, в Ізраїлі військова служба є почесним обов’язком, але якщо хтось не може чи не хоче вдягати військової форми через релігійні чи інші переконання, він стає волонтером. Такі люди служать у шпиталях, будинках для людей похилого віку, школах і навіть в укриттях поблизу житлових будинків, куди приходять сім’ї з дітьми під час тривоги. В укриттях волонтери підтримують людей і організовують дозвілля дітей, які перебувають у бомбосховищах разом із батьками.
Але повернімося до шкільного укриття. Перше, що роблять учителі та психолог, коли спускаються туди разом із дітьми, — проводять бесіду й пояснюють школярам: «Ви в безпеці, ми з вами, всі ми зараз у такій ситуації, бо це потрібно для захисту нашої країни». Розмову вибудовують так, аби діти відчули приналежність до свого народу, своєї країни.
Аби зняти емоційне напруження, школярам пропонують три гри. Перша — «Фільтрація емоцій». Вона допомагає пригадати події чи речі, які викликали позитивні емоції, дає змогу генерувати сили, щоб упоратися зі стресовою ситуацією. Для цього на шкільних ноутбуках завантажено спеціально розроблені анімовані ігри. Наприклад таку: діти по черзі відкривають віконечка із запитаннями й відповідають на них: «Що цього року принесло тобі найбільше задоволення?», «Що робить тебе щасливим?», «Що цікавого було в школі цього тижня?».
Друга гра — «Коробка страху». Кожна дитина пише на листочку свій страх (наприклад: «Боюся, що ракета влучить у мій дім») і кладе папірець у коробку (всі записки є анонімними). Потім дорослі обговорюють із дітьми ці страхи й допомагають у такий спосіб упоратися з ними.
Третя гра має назву «Знайди опору». Під час спілкування дорослі наголошують, що на сьогоднішніх обстрілах життя не зупинилося, що війна врешті-решт завершиться, тому варто мріяти та будувати плани на майбутнє. Дітям пропонують відповісти на запитання: «Чим би ви хотіли займатися в майбутньому?». Відповідь можна дати усно або навіть намалювати. Хтось хоче мати будинок із великим садом, хтось — відкрити власний магазин чи стати лікарем. Така гра не лише переносить фокус уваги з тривог і страху, а й налаштовує на позитив.
Так триває перша година перебування в укритті. Якщо за цей час повітряна тривога не минула, починається власне шкільне навчання. Аби підтримати навчальний процес під час надзвичайних ситуацій і допомогти не лише учням, а й учителям, Міністерство освіти Ізраїлю розробило спеціальну електронну платформу, де зібрано інтерактивні ігри та завдання, які вчитель може використати для занять. Є тут і розклад шкільних уроків разом із посиланнями на онлайн-заняття. Це важливо для тих, хто перебуває за межами школи.
Зайти на цей електронний ресурс може не кожен. По-перше, доступ можливий лише з території країни за власним кодом, закордонні користувачі ввійти не зможуть. Водночас навігація для дорослих і дітей різниться, в кожного свій контент: у вчителя, волонтера чи батьків, школяра.
Після того, як користувач потрапляє на головну сторінку платформи, він має натиснути іконку із зображенням причини надзвичайної ситуації: землетрус, пожежа чи обстріли. Від цього залежить контент, який відкриється користувачеві.
Для вчителів це навчальні ігри, які вони можуть використовувати на занятті в укритті; поради, як організувати бесіду чи урок.
Діти можуть обрати собі гру до смаку. Наприклад, як зібрати тривожний рюкзак: на екрані потрібно швидко натискати анімовані зображення, які «падають» до рюкзака, відсортувати корисні й непотрібні речі. Ці ігри можна використовувати й для навчання — наприклад розвивати мовлення, логічне мислення, моторику.
Така електронна платформа корисна й для батьків: якщо вони спустилися з дитиною в укриття, то заходять на цю платформу й можуть переглянути інформацію щодо навчання, залучити дитину до онлайн-уроку в разі потреби або й просто пограти з нею в розвивальні ігри, що є на платформі. Втім, дитина може зробити це й сама, якщо зайде за власним кодом.
Мають доступ до платформи й волонтери, які працюють у бомбосховищах за межами школи. Для них на електронному ресурсі є контент, який допоможе організувати дозвілля. Іноді тривоги тривають по п’ять-шість годин, тож підтримка дуже важлива.
Аби й дорослі, й діти чітко та злагоджено дотримувалися алгоритмів поведінки під час тривог, в Ізраїлі проводять регулярні навчання — зазвичай раз на місяць. На них громадянам нагадують, як уберегтися під час обстрілу, пожежі чи землетрусу, як знайти безпечне місце, де отримати інформацію про подальші дії. По всій країні оголошують навчальну тривогу, під час якої вся країна, від працівників офісів до малюків із дитсадка, спускається в укриття й дотримується правил, установлених для таких випадків.
До речі, завжди спускатися в укриття під час тривоги — обов’язкова вимога для всіх. Страхова компанія навіть не виплачує страховку в разі, якщо людина постраждала від обстрілів, але не прямувала в безпечне місце.
Вчителів також готують до роботи з дітьми в надзвичайних ситуаціях. Окрім спеціально розробленої електронної платформи, вони регулярно проходять тренінги за участю служби з надзвичайних ситуацій, пожежників, поліціянтів, медиків, військових. Ці фахівці працюють і з дітьми: вони регулярно приїздять до шкіл на зустрічі з малечею. Поліціянти — іноді навіть зі службовими собаками. Пояснюють основи захисту, розповідають про свою роботу. На думку уряду, це не лише допомагає підготувати населення до можливих надзвичайних ситуацій, а й підвищує престиж цих професій і є певною профорієнтацією. В Ізраїлі на вулицях можна побачити багато військових зі зброєю, й дуже важливо, щоб діти не боялися їх.
З огляду на важливість досвіду Ізраїлю Фонд президента України з підтримки освіти, науки та спорту працює над питаннями налагодження співпраці та здобуття підтримки з боку освітніх інституцій Ізраїлю. Під час переговорів із послом Ізраїлю українська сторона запропонувала кілька варіантів співпраці та допомоги, яка може бути корисною для України.
За результатами домовленостей майже 50 українських освітян і представників силового блоку (директори шкіл, учителі, керівники управлінь освіти, представники Міністерства освіти і науки, Міністерства внутрішніх справ, Національної поліції, ДСНС, психологи) наприкінці минулого року відвідали Ізраїль за програмою навчання, яку було складено за запитом української сторони, зокрема щодо організації освітнього процесу в умовах війни, воєнних загроз та повоєнного відновлення. Ці люди вже сьогодні є мультиплікаторами набутих знань і отриманого досвіду в нашій країні, а також допомагають формувати та впроваджувати відповідні зміни в систему освіти.
Сама концепція безпечного освітнього середовища передбачає кілька важливих компонентів: розбудову безпекової інфраструктури, створення середовища, де кожен учасник освітнього процесу чітко знає свою роль та алгоритм реагування в разі настання надзвичайної ситуації, а також комплексну систему управління безпекою. Всі ці компоненти було адаптовано до українських реалій та покладено в основу цілісної концепції. Вже з вересня в двох регіонах розпочнеться пілотний проєкт із подальшим поетапним масштабуванням, що передбачатиме комплексне навчання педагогів, психологів, директорів шкіл та їхніх заступників основ першої психологічної допомоги, комплексу заходів поводження в надзвичайних ситуаціях, основ життєстійкості тощо. Також планують запровадити систему перенаправлення у випадках, що потребують додаткових консультацій психолога та інтеграції офіцерів безпеки до підвищення спроможності закладів освіти проводити навчальний процес в умовах війни.
Варто зазначити, що це не перший наш досвід співпраці з Ізраїлем у сфері освіти. Нещодавно делегація українських вчителів і управлінців уже відвідувала країну, аби ознайомитися із системою її шкільної освіти та перейняти найкращі практики навчання. Попри війну, Україна відкрита світу, інноваціям та прагне розвитку. Вже зараз ми маємо думати не лише про Перемогу, а й про розбудову майбутнього нашої країни. А воно неможливе без освіти.
