«Українське радіо», якому сьогодні 100 років, — завжди з Україною і українським народом. І в радості, і в горі.
1990 рік, 16 липня. Я на канікулах у своїх рідних на Франківщині. По Українське радіо передали новину про ухвалення Верховною Радою Української РСР Декларації про державний суверенітет. Мій дідо, який завжди слухав новини, поважно сидячи за столом, вийшов у двір і розповів цю новину бабусі. «То ми вже не під Москвою!», — радісно вигукнула бабуся. Через півгодини все село зібралося на майдані біля церкви і обговорювало цю радісну новину.
2022 рік, березень. Моя рідна Буча в окупації. Ми не можемо додзвонитися до своїх рідних і повідомити новину про зелений коридор. Немає світла і зв’язку. «Ми почули цю новину по Українському радіо. У нас був старенький приймач на батарейках, це був наш зв’язок зі світом», — розповіли бучанці після того, як вибралися з пекла.
Це два найяскравіші спогади про Українське радіо в моєму житті, про які я вчора розповіла на урочистому концерті в Національній опері. Думаю, що у вас і ваших рідних також є такі спогади, пов’язані з «Українським радіо».
«Українське радіо» — це не тільки транслятор новин. Воно не тільки відзеркалювало все, що відбувалося в Україні протягом останніх 100 років. Українське радіо — це ангел-охоронець української культури. Навіть в найжорсткіші часи радянської цензури, воно змогло зберегти українську пісню, українське слово.
Ви знаєте, що словом можна підтримати, і словом можна вбити. Всі, хто працював і працює на «Українському радіо», з великою пошаною ставилися до українського слова і ніколи не використовували його для маніпуляцій чи дезінформації. Тому що вони з великою пошаною ставилися до своєї аудиторії. І аудиторія відповідала нам взаємністю, високим рівнем довіри.
Інколи, щоб зробити людей, які поруч, щасливими, треба просто сказати їм дякую! Дякую всім, хто працював і працює на Українському радіо, яке тепер в родині Суспільного мовника! Дякую всім, хто нас підтримує і допомагає рухати реформу Суспільного вперед.
Дякую нашим захисникам і захисницям, які тримають нашу незалежність на своїх плечах.
«Українське радіо», якому сьогодні 100 років, — завжди з Україною і українським народом. І в радості, і в горі.
Переможемо!
Світлана Остапа, голова Наглядової ради Суспільного, заступниця шефредактора «Детектора медіа»
Титульне фото: Світлана Остапа (фото Анастасії Мантач для Суспільного)
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись