Кожен голос за полонених – це водночас голос за себе
Ми живемо в безперервному потоці новин, втрат і надій, в умовах нескінченного прискорення. За таких умов важко фокусуватись на чомусь одному, та й чи це правильно? Одне з наших завдань – постійно пояснювати, а не вимагати розуміння, чому підтримка теми полонених має лишатись стабільною і важливою. Далі читайте в ексклюзивній колонці для 24 Каналу.
З хорошого, якщо тут є хороше, – це об’єднує тих, хто проходить подібні випробування. Це значно більше, ніж наша локальна тема – це простір для взаємної підтримки всіх, хто досі чекає своїх близьких.
Останнім часом помічаю, як акції Free Azovstal Defenders привертають увагу до полонених з різних напрямків, дозволяючи об’єднувати зусилля, щоб рухати цю справу далі. Незаконно засуджені, безвісти зниклі, примусово вивезені – розхитуючи нашу тему, ми є прикладом та надихаємо інших, провокуючи ініціативи та процеси. Це ще не результат, але вже непоганий рух.
Якщо наші спільні дії масштабують цей рух – це вже привід.
Проте підтримка теми полону – це більше, ніж лише про тих, хто залишається в неволі. Очікування для більшості їхніх рідних – це щоденний стрес, біль і надзвичайне психологічне навантаження, яке важко усвідомити. Поки хтось чекає, люди поруч також відчувають цей тягар, а інколи й наслідки. З часом ми стаємо дедалі злішими один до одного, це варто помічати. Це впливає на нас усіх, навіть якщо ми не завжди усвідомлюємо це повною мірою.
Кожен день ми будуємо наше майбутнє та минуле, і кожен голос за полонених – це водночас голос за себе. Бо в нашій пам’яті про тих, кого ми досі чекаємо, формується суспільство, якого ми прагнемо, – суспільство, де цінується гідність, де пам’ять рятує, а солідарність дає сили.
Чи допомагають акції полоненим
Кожна дія має свою мету та аудиторію, тому потрібні всі формати привернення уваги: від мітингів у різних містах і постів у соцмережах до згадок на міжнародних конференціях. У цьому питанні не існує універсального рецепта, адже всі ці складові працюють разом, формуючи єдиний інформаційний простір.
Прямого зв’язку між акцією та результатом може не бути, але такі дії є зрозумілими людям і створюють атмосферу підтримки, яка стимулює процеси на інших рівнях.
Водночас важливо пам’ятати: будь-який заклик до дії має базуватися на повазі, а не на ненависті чи знеціненні інших. Це дозволяє зберігати єдність і спрямовувати зусилля на досягнення спільної мети.
Авторка колонки Ганна Науменко, співорганізаторка Асоціації родин захисників «Азовсталі».