Литва выбирает «антисемитскую» коалицию: зачем Вильнюс подставился под резкую критику союзников

Соціал-демократи, які стала переможцями парламентських виборів у Литві, наприкінці минулого тижня озвучили формат майбутньої коаліції. І ця заява стала шоком для багатьох литовців. І навіть викликала гостру критику в Конгресі США.

«Було досягнуто принципового консенсусу, і тепер партіям буде запропоновано визначитися щодо коаліції», – таку заяву у п’ятницю, 8 листопада, зробив Гінтаутас Палуцкас, який має стати головою нового уряду.

Перша з членів коаліції – партія «Союз демократів «В ім’я Литви» – не викликає жодних запитань. Про наміри створити альянс із цією силою соціал-демократи оголосили одразу після першого туру.

Проте третій учасник коаліції став справжньою сенсацією.

Несподівано для всіх таке запрошення отримала партія «Зоря Німану», лідера якої Ремігіюса Жемайтайтіса було позбавлено мандата та проти нього було відкрито справу за антисемітські висловлювання (він також відомий й антиукраїнськими заявами, про що раніше детально розповідала «ЄвроПравда»).

Показово, що раніше соціал-демократи спростовували можливість запрошення цієї політичної сили до коаліції. І це актуалізує іншу сенсацію литовської політики – лідерка соціал-демократів Вілія Блінкявічюте, яка під час виборчої кампанії виключала такий альянс, несподівано відмовилася від посади прем’єра.

У понеділок 11 листопада три партії офіційно підписали коаліційну угоду. І як наслідок, багато виборців, включаючи тих, хто голосував за соціал-демократів, почуваються відверто ошуканими.

Сенсаційне запрошення
«Потрібно сформувати керівну більшість і уряд. Немає хорошого рішення, тому що дві партії не мають достатньої підтримки для створення стабільної коаліції», – так лідер демократів Саулюс Скверняліс пояснює журналістам логіку запрошення до коаліції «Зорі Німану».

Дійсно, соціал-демократи та демократи разом мають лише 66 мандатів, тоді як для парламентської більшості потрібно щонайменше 71.

Це означає, що коаліції треба шукати третього учасника, проте вибір був дуже широким.

Так, принциповою позицією соціал-демократів була відмова від створення коаліції з чинною партією влади «Союз Вітчизни – Литовські християнські демократи», яка на цих виборах посіла друге місце.

Проте і без участі консерваторів було декілька цілком прийнятних форматів для майбутньої коаліції.

Це і блок «Союз селян та зелених» (8 мандатів у новому Сеймі), або Ліберальний рух (12 мандатів). Залучення будь-якої з цих партій до коаліції було можливим (а у випадку «зелених» – і дуже бажаним), більш того, відповідні консультації довгий час вже велися.

Проте врешті-решт соціал-демократи прийняли інше рішення.

«Ми розуміємо бажання майбутнього прем’єр-міністра мати більшу підтримку в Сеймі з більшою групою депутатів», – пояснює Саулюс Скверняліс, але одночасно уточнює, що рішення запрошувати «Зорю Німану» є «відповідальністю та рішенням наших колег-соціал-демократів».

Проте це рішення виглядає відверто дивно, оскільки напередодні виборів лідерка соціал-демократів Вілія Блінкявічюте пообіцяла, що її партія не працюватиме в коаліції з «Зорею Німану» через антисемітські заяви її лідера.

Заміна прем’єра та похідні проблеми
«Зобов’язання не створювати коаліцію із «Зорею Німану» давала Вілія Блінкявічюте. Як ви пам’ятаєте, я таких обіцянок не робив», – стверджує Гінтаутас Палуцкас.

Після другого туру, на якому соціал-демократи добилися сенсаційної перемоги, лідерка партії Вілія Блінкявічюте відмовилася від права очолити новий уряд – нібито за станом здоров’я. Так само вона відмовилася і від мандата у Сеймі. Щоправда, проблеми зі здоров’ям не заважатимуть їй продовжувати роботу депутатом Європарламенту та керувати партією.

Тож замість Блінкявічюте кандидатом на посаду прем’єра було обрано Палуцкаса – колишнього голову партії та нинішнього лідера її парламентської фракції.

І ця заміна вже сама по собі виглядала як обман виборців – вони ж голосували в тому числі й за призначення на посаду прем’єра Блінкявічюте.

А до того варто додати і досить специфічну репутацію майбутнього прем’єра.

Перш за все, те, що 2012 року Верховний суд Литви визнав Палуцкаса винним у зловживанні службовим становищем. Як було доведено, перебуваючи на посаді голови адміністрації Вільнюського муніципалітету, він влаштовував непрозорі тендери на закупівлю послуг зі знищення гризунів.

Також чимало питань і до його керівництва соціал-демократами у 2017-2021 роках. Тоді його рішення вийти з коаліції із «зеленими» призвело до розколу партії. Як наслідок, на виборах 2020 року соціал-демократи показали вкрай низький результат, а сам Палуцкас програв у своєму одномандатному окрузі.

Ці поразки й змусили його поступитися лідерством у партії. І саме тому всередині соціал-демократів далеко не всім подобається його висунення на посаду прем’єра, тим більше – яке відбулося за не дуже зрозумілих обставин.

Саме цей момент, вочевидь, і став причиною залучення до коаліції такого токсичного партнера.

Варто нагадати, що «Зоря Німану» посіла третє місце на останніх виборах і матиме 20 депутатських мандатів. Це дає коаліції дуже впевнену більшість – 86 мандатів зі 140.

А головне, такий «запас» голосів має гарантувати безпроблемне призначення самого Палуцкаса. Навіть якщо чимала частина фракції соціал-демократів проголосує проти.

Аналогічну версію озвучує і президент Литви Гітанас Науседа. «Я думаю, що цей вибір (залучення «Зорі Німану» до коаліції. – Ред.) значною мірою зумовлений тим, що ми хочемо забезпечити таку більшість, яка б не залишала жодних сумнівів у тому, що пан Палуцкас буде затверджений прем’єр-міністром у Сеймі. Щоб не було неприємних сюрпризів», – пояснює він.

Разом із тим Науседа уточнює, що не бачить можливостей для роботи в новому уряді лідера «Зорі Німану» Ремігіюса Жемайтайтіса, оскільки це може створити проблеми у справі здійснення «активної та ефективної» зовнішньої політики.

Уряд перед погодженням президентом
Попри те, що офіційно склад нового уряду Литви ще не оголошено, у ЗМІ вже потрапив узгоджений перелік розподілу портфелів.

Як і вимагає президент Науседа, лідер «Зорі Німану» Ремігіюс Жемайтайтіс не отримає міністерського портфеля. Більш того, у коаліційній угоді окремо зазначено, що у коаліції не будуть блокувати зняття з нього депутатського імунітету, якщо справа про його антисемітські висловлювання все ж дійде до суду.

Також «Зоря Німану» пішла на істотну кадрову поступку. Відповідно до литовських політичних традицій, друга за чисельністю партія коаліції отримує посаду спікера. Втім, цього разу спікерська посада, як і планувалося попередньо, відійде партії «Союз демократів «В ім’я Литви» та ним, найімовірніше, стане лідер цієї партії Саулюс Скверняліс.

Варто уточнити, про такий розподіл соцдеми та демократи домовлялися ще після першого туру парламентських виборів. Однак тоді очікувалося, що третім учасником коаліції буде партія, що має меншу фракцію, ніж у Союзу демократів.

Також демократи отримають два міністерські портфелі: енергетики, а також економіки та інновацій. Своєю чергою «Зоря Німану» отримає три портфелі: екології, сільського господарства та юстиції.

Таким чином, переважну більшість портфелів – дев’ять – отримають соціал-демократи.

А найголовніше, що серед них – ті міністерства, що є найбільш важливими з точки зору підтримки України.

За даними литовських ЗМІ, на посаду міністра оборони планують призначити Довіле Шакалієне. Тут привертає увагу те, що у депутатки від соціал-демократів явно недостатньо досвіду роботи у сфері національної безпеки.

Колишня радіоведуча та виконавчий директор Інституту моніторингу прав людини у парламенті, хоча деякий час входила до складу парламентського комітету з національної безпеки та оборони, однак більш відома як депутат, що спеціалізується на захисті прав дітей.

В цій сфері вона добилася прийняття закону, що забороняє фізичне покарання дітей, а також реформування Служби захисту прав дітей та усиновлення.

Така ротація загалом відповідає литовським політичним традиціям. Та чи доцільна вона зараз, в умовах повномасштабної війни в Європі?

Тож не виключено, що під час консультацій із президентом Науседою (у Литві голова держави схвалює кандидатури міністрів оборони та зовнішніх справ) буде прийнято рішення делегувати на цю посаду більш досвідченого у безпекових питаннях політика.

«Ці дві сфери є дуже важливими для Литви… це питання, які, згідно з конституцією, є особливо важливими для президента. Тому моя роль у цій сфері, не буду приховувати, буде дуже активною, і я справді постараюся залучити на ці посади найкращих кандидатів», – раніше пообіцяв Науседа.

Так само президент Литви планує взяти активну участь у відборі голови МЗС.

Гітанас Науседа не приховує, що хотів би призначення на цю посаду своєї радниці Асти Скайсгіріте. «Вона – найкраща. Знаєте, інколи кажуть, що дипломатично слід казати «одна з найкращих». Я кажу «найкраща» – недипломатично. Оскільки найкраща, то звісно, що президент хоче бачити таку людину у своїй команді», – пояснює свій вибір президент.

Натомість у коаліції, за даними ЗМІ, воліли би віддати цю посаду представнику Литви при НАТО Девідасу Матульонісу.

Коаліція під тиском
Втім, для призначення нового уряду коаліції доведеться витримати потужний тиск як зсередини країни, так і зовні.

«Ми живемо у час війни, спільні європейські цінності та підтримка наших західних союзників є наріжним каменем нашої безпеки… Тому ми не можемо дозволити собі підірвати нашу взаємну довіру та репутацію країни в очах міжнародної спільноти, де будь-які прояви антисемітизму суворо засуджуються», – йдеться у відкритому листі, ініційованому Європейським рухом та Литовським центром прав людини та підписаному понад 30 неурядовими організаціями.

А 14 листопада, коли новообрані депутати мають скласти присягу, під будинком Сейму відбудуться акція протесту «Десять хвилин мовчання».

Ще більш потужним виглядає тиск з інших країн.

Зокрема, з дуже різкою заявою виступив голова комітету в закордонних справах Сенату США Бен Кардін. За його словами, «рішення соціал-демократів сформувати коаліцію з партією «Зоря Німану», лідера якої звинуватили в підбурюванні насильства та ненависті до євреїв, підриває основні цінності, які об’єднують наші нації».

З аналогічним закликом до президента Литви та керівництва соціал-демократів звернувся й Американський єврейський комітет.

Так само нова коаліція зазнала гострої критики з Німеччини – голова комітету в закордонних справах Бундестагу, соціал-демократ Міхаеліс Рот заявив, що коаліція з «Зорею Німану» «несумісна з лівими цінностями». Не виключено, що конфлікт навколо нової коаліції загальмує рішення Бундестагу про дислокацію німецької бригади у Литві.

Критика нової литовської коаліції лунає і з інших країн, зокрема з Польщі. І звичайно – з Ізраїлю.

Така гостра критика на самому старті нової коаліції посилює ризики того, що такий уряд не зможе пропрацювати довго.

Литовський політолог Мажвідас Ястрамскіс припускає, що коаліція у нинішньому форматі не здатна протриматися довше двох років. «Перші сигнали міжнародної спільноти показують, що ми припускаємося величезної помилки», – пише він у Facebook.

* * * * *

Що можна очікувати від нового уряду Литви? Особливо зважаючи на міжнародну критику, з якою вже з перших днів роботи зіткнулася нова коаліція.

Ще раніше лунали припущення, що за соціал-демократів Литва залишиться важливим союзником і партнером України, проте втратить лідерство у своїй підтримці Києва.

Адже критика соціал-демократів у бік керівних зараз консерваторів полягає насамперед у тому, що ті більш активні у міжнародній політиці на шкоду добробуту всередині країни.

Перша заява про корекцію зовнішнього курсу Литви вже пролунала.

І хоча вона не стосується України, проте все одно виглядає тривожно. Новий уряд планує відновити стосунки з Китаєм, розірвані Пекіном після того, як у Вільнюсі відкрилося «посольство» Тайваню.

Тож не виключено, що і у відносинах з РФ новий уряд буде дотримуватися загальноєвропейського консенсусу, а не діяти в авангарді.

Своєю чергою скандали навколо формування коаліції лише посилюють ці ризики. Не виключено, що з такою коаліцією голос Литви на міжнародній арені суттєво послабшає.

І це явно не піде на користь Україні.

Автор: Юрій Панченко,

редактор «Європейської правди»