https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/3edea4a7ed1b64a4c5d63992b7acb058.git
Політолог, політичний експерт, Олександр Морозов в інтерв’ю ведучому програми «Студія Захід» Антону Борковському проаналізував політичну й міжнародну складову форуму на рівні дипломатії Зміст
Про це він розповів в етері «Еспресо».
«До саміту БРІКС кремлівські медіа якнайактивніше розповідали населенню, що проведення цього саміту — це формування такого собі політичного альянсу Глобального Півдня, що це зніме з Росії реальні наслідки санкцій, станеться розширення торгових коридорів і так далі. Та щойно справа наблизилася до самого саміту, було добре видно, що російські медіа дали команду знизити градус цього всього. Чому? Тому що і Китай, і Індія напередодні саміту наголошували й вимагали цього від Путіна — щоб усю риторику, буцімто створюється якийсь альтернативний альянс, було видалено з цього форуму. Так воно й було, і прем’єр-міністр Індії Моді, який був усього один день на форумі, негайно зробив про це додаткову публічну заяву: ні-ні, БРІКС не є жодним антизахідним союзом і нічого подібного там не формується і не буде формуватися; безумовно, всередині БРІКС є країни й режими, які зацікавлені в тому, щоб якийсь антизахідний союз формувався, але не вони є ядром цього», — пояснив Морозов.
За його словами, другий важливий момент полягає в тому, що видно добре за коментарями начебто найближчих економічних радників Путіна: нічого не просунулося до того, що Кремль хотів, — ні створення спільної валюти БРІКС, ні створення переконливої платформи для взаємних розрахунків, на що Кремль розраховує.
«Банк БРІКС як відмовлявся інвестувати в російську економіку, так і продовжує далі, тому що навіть БРІКС не хоче цього робити, щоб не підпасти під вторинні санкції. У цьому плані реальний результат БРІКС не такий великий, як це виглядає на картинці зустрічей лідерів, що туди прилетіли. До цього треба додати, що це все неймовірно нагадує пізньорадянський період, коли країни тодішнього так званого третього світу залюбки в Кремлі брали гроші, оскільки — і це всі, хто приїхав туди, прекрасно відчувають, — Путін у слабкому становищі», — додав він.
Путін підранений і він має купувати лояльність — це всі чудово відчувають, сказав Морозов.
«Кремль, його люди безперервно, цілими днями, день і ніч, 24 години на добу шукають можливості обходу санкцій. І в цьому плані вони готові давати свої товари, які вони постачають на експорт, дешевше, вони змушені зважати на цінову стелю на нафту, на нові витрати. Це всі прекрасно розуміють і, звісно, хочуть на цьому поживитися, так було завжди. Звісно, не треба будувати ілюзій. Зрозуміло, що для багатьох країн отримання будь-яких кредитів дуже важливо й вони розраховують на кредити від Кремля, які можна буде не віддавати. Ось що відбувається навколо БРІКС. Я сказав би, що зараз — тим більше наприкінці року перейде головування вже до Бразилії — Росія опиниться в зовсім іншому становищі в БРІКС, головування не буде», — резюмував політолог.
Саміт БРІКС у Казані: що відомо
22 жовтня у Казані стартував саміт БРІКС під головуванням Росії. На зустріч приїхали делегації з 36 країн, зокрема 22 глави держави. Серед них був і генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш. У МЗС України заявили, що рішення генсека відвідати Казань «шкодить репутації ООН».
На саміті БРІКС Володимир Путін провів низку зустрічей із посадовцями та представниками інших країн.
23 жовтня радник Білого дому з питань комунікацій у сфері нацбезпеки Джон Кірбі заявив, що США не розглядають саміт БРІКС у Росії як загрозу західним альянсам.
Лідер КНР Сі Цзіньпін під час саміту БРІКС заявив, що вважає, що потрібно якнайшвидше домогтися деескалації війни в Україні.
Водночас генсек ООН Антоніу Гутерреш закликав до встановлення «справедливого миру» в Україні на основі принципів Статуту ООН, виступаючи на саміті БРІКС.
Своєю чергою Путін під час виступу заявив, що, мовляв, Україна атакувала Курську область, щоб вплинути на вибори у США. Він також вчергове зробив заяву щодо нібито несправедливого розширення НАТО.
Залиште коментар