Але кореспондент «Укрінформу» має їх висвітлювати.
Якщо ви очікуєте побачити будинок із табличкою «Укрінформ» у центрі Нью-Йорка, десь на Мангеттені, то вас чекає розчарування — нічого подібного там нема. Звісно, в «місті жовтого диявола» працює власний кореспондент нашого державного інформаційного агентства, 56-річний Володимир Ільченко. Він там — це те, що може дозволити собі агентство — один журналіст. Це стосується не лише Нью-Йорка, але і Вашингтона й інших ключових центрів світової політики.
У будинку ООН у нього є спеціальне закріплене за ним місце. Розташоване воно в типовому офісному приміщенні з сірими стінами та кімнатою, де можна собі зварити каву або чай. Тут працюють журналісти з інших країн.
— ООН — це найбільша міжнародна інституція, яка розташована у Нью-Йорку, тому об’єктивно велика увага приділяється саме її роботі, — каже Володимир Ільченко. — Але цим моя робота не обмежується. Це і вибори, особливо зараз, коли Україна критично залежить від допомоги США, це і життя діаспори, це і внутрішньоамериканські проблеми.
За часів Незалежності тривалий час в «Укрінформу» не було кореспондента в Нью-Йорку. 2018 року першим став Георгій Тихий, який до того працював із західними медіа. Він пропрацював на посаді 9 місяців, після чого його запросив до себе речником тодішній віцепрем’єр, а потім міністр кордонних справ Дмитро Кулеба. Нью-Йорк був поставлений на паузу.
Тодішній керівник «Укрінформу» Олександр Харченко запропонував цю посаду Ільченку, з яким вони давно працювали разом, зокрема, в УНІАН до того часу, коли новий власник Ігор Коломойський не вирішив поміняти менеджмент агентства. Ільченко писав, зокрема й на міжнародну тематику. А також викладав у Інституті журналістики для студентів, які спеціалізувалися на міжнародній сфері. Він кандидат філологічних наук.
Ільченко мешкає у районі Квінз. Це той район, у якому не видно хмарочосів — вони переважно в центрі. «Укрінформ» орендує квартиру з однією спальнею, як це називають американці. Тобто за нашими критеріями — двокімнатну. Вона розташована у напівпідвальному поверсі триповерхового будинку. Щоб потрапити до неї, треба спуститися кількома сходинками вниз. Перегородки тут дерев’яні, тому чути, як згори хтось бігає по квартирі.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/4bb6eab02e94593cca68a4b82b4e9041.jpg
Володимир Ільченко
— Там живуть діти, — пояснює Ільченко. — Вони не сидять на місці, тому тут усе дуже добре чути.
На ніч він вмикає вентилятор, який працює м’яко й водночас може заглушити гупання сусідів згори.
Квартира недорога — це теж, що собі може дозволити «Укрінформ». Але і її оренда була проблемою. Згідно з правилами агентства, угода мала бути укладена не через посередника, а напряму з власником. Існують ще бюрократичні процедури, які стояли на перешкоді.
Власником будинку є виходець із Польщі Павел Копач. У квартирі якраз зламався змішувач — і власник прийшов ремонтувати його власноруч. Він колишній будівельник, тому для нього це не становить проблему. Між репліками про зіпсовану сантехніку вони говорили про вибори президента.
Копач — прихильник Трампа. Він говорив, що Трамп кращий для України, бо припинить війну. А йому шкода і росіян, і українців.
— Для прихильників Трампа це вагомий аргумент. Вони справді вірять, що російську агресію можна зупинити за 24 години. Вони справді не переймаються тим, що цю війну почала Росія, і якщо зупиняти її, то Росія залишить за собою окуповані території, — каже Ільченко.
У спальному районі якщо і є шаленство реклами, то хіба що якихось продуктів, котрі продаються в тутешніх численних магазинчиках. Враження таке, ніби не відбувається нічого особливого.
— У Нью-Йорку якоїсь напруги не відчувається, бо всім очевидно, що тут переможе Камала Гарріс. У місті домінує Демократична партія. Так само в багатьох інших регіонах: заздалегідь відомо, кому віддадуть перевагу — демократам чи республіканцям, — розповідає Ільченко. — Все вирішується в кількох так званих хитких штатах — там відбувається основна боротьба.
Проте Володимир Ільченко висвітлює і вибори президента. Він відстежував один із ключових моментів — дебати між Дональдом Трампом і Джо Байденом.
— Я мушу бути дуже обережним у висловлюваннях. Адже агентство державне та при бажанні мої оцінки можуть бути потрактовані пропагандистами та провокаторами як позиція держави, — каже Ільченко. — Одначе обидва кандидати розчарували. Байден був дуже невиразний, багато слів не можна було розібрати. І це спільна думка більшості експертів. А виступ Трампа тут же перевіряли на предмет правдивості. Американські журналісти виявили кілька десятків неправдивих слів. Після таких подій я збираю оцінки експертів. Слабкий виступ Байдена для всіх був несподіванкою. Але на той час ніхто з них ще не зміг подумати про відмову президента від участі у виборах, — продовжує розповідати Ільченко.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/81/fde007d4c490d393ddf06c2aa2102626.jpg
Володимир Ільченко під час роботи
Соціологічні опитування показували, що 73 відсотки американців були незадоволені похилим віком Байдена. Значно більше, ніж віком Трампа, щодо якого невдоволення висловлювали 47 відсотків.
На думку Ільченка, республіканці вважали, що перемога у них в кишені. Ще й невдалий замах на Трампа підняв його рейтинг. Він виглядав як бравий вояк і готувався святкувати перемогу. Але республіканці були в розпачі, коли після невдалого виступу Байден зняв свою кандидатуру. Журналіст каже, що Камала Гарріс, яка висунулася після відмови Президента балотуватися, принесла свіжий драйв і надію для противників Трампа.
Сьогоднішні соціологічні опитування показують перевагу то одного, то іншого кандидата. Гарріс втратила ту перевагу, яку здобула на початку свого вступу в виборчу кампанію.
Володимир Ільченко готується у день виборів публікувати коментарі експертів онлайн. За чотири роки він зібрав чималу базу експертів. Крім того, частину йому залишив його попередник Георгій Тихий.
Увага на виборах насамперед сконцентрована на внутрішній американській тематиці. Ільченко шкодує, що йому не вдасться пореготати з недолугих прихильників Росії. Коли він зустрічається з таким на пресконференціях, то з абсолютно незворушним виглядом демонструє їхню недолугість.
Один із лідерів проросійської Партії комуністів США Крістофер Хелалі розповідав у лютому в ООН, що він збирається на «Всесвітній фестиваль молоді» в Росію. Ільченко на пресконференції зненацька попросив його процитувати початок Маніфесту комуністичної партії. Хелалі не зумів його процитувати та змусив присутніх реготати.
Формально Ільченка не можна було звинуватити в упередженості. І водночас прихильник росіян зганьбився.
Події в США не обмежуються виборами. За кілька днів до них в ООН відбуваються слухання, присвячені правам людини в Росії, а також на окупованих територіях України. Ільченко стежить за цим онлайн. Він передає основі тези спеціальної доповідачки ООН із порушень прав людини в Росії болгарки Маріани Кацарової.
«Особливе занепокоєння у контексті російської війни проти України викликає документально підтверджені факти тортур мирних антивоєнних активістів і українців», — ідеться в доповіді. Ця інформація передається в новині «Укрінформу».
— Шкода, що такі заходи не впливають на результати американських виборів, — каже Ільченко.
Фото надані Юрієм Лукановим
.black-button-dskl {
display: inline-block;
background: #fff;
width: 150px;
line-height: 38px;
font-size: 17px;
padding: 0;
margin: 0;
color: #000;
text-decoration: none;
box-shadow: 0px 0px 3px #000;
border-radius: 3px;
}
.black-button-dskl:hover{
background: #ff2a28;
text-decoration: none;
color: #fff;
border-color: #ff2a28;
cursor: pointer;
}
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog’a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.
До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.
Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
Долучитись