Рік тому на парламентських виборах у Польщі коаліція під проводом Дональда Туска здобула перемогу над керівною правопопулістською партією «Право і справедливість» (ПіС), яку очолює Ярослав Качинський.
Ця перемога була досягнута на чесних, але явно несправедливих виборах – використання державних коштів та контроль «ПіС» над державними ЗМІ суттєво нахилили чашу терезів.
Проте перемога на виборах над популістами не є кінцем. Це лише початок процесу видалення їхніх щупальців з усіх закутків держави.
Що думають поляки про цю зміну сьогодні?
Згідно з оцінками, сьогодні явка становила б 47-48% серед тих, хто має право голосу, що є одним з найнижчих показників на парламентських виборах за останні 20 років.
Рік тому вирішальну роль у голосуванні зіграла молодь, особливо молоді жінки. Як і очікувалось, вік респондентів корелює з їхньою готовністю голосувати (67% серед тих, кому більше 40 років, та 60% серед молодших респондентів). Рік тому ці пропорції були зворотними, з великою перевагою молодих виборців.
На жаль, сьогодні від цієї мобілізації майже нічого не залишилось.
Половина опитаних (51%) мало або зовсім не підтримує програму, гасла та дії уряду. У надзвичайно поляризованій державі перемогу на виборах здобувають не шляхом переманювання опонентів, а заохоченням власного електорату.
Качинський та «ПіС» зберігають свою підтримку, тоді як підтримка екстремістської партії «Конфедерація» подвоїлась. Високий відсоток тих, хто бажає голосувати (73%), – саме серед тих, для кого «ПіС» є партією першого вибору.
«ПіС» не втрачає виборців, оскільки багато поляків все ще пам’ятають про фінансові виплати, які вона запровадила: від високих виплат на дітей до 13-ї та 14-ї пенсій для пенсіонерів.
Якби вибори відбулися зараз, уряд Туска втратив би владу (сукупна підтримка партій, що його формують, становить 43%), а переможцями могла б стати потенційна коаліція «ПіС» (30%) і Конфедерації (15%).
Майже третина (31%) тих, хто збирається голосувати на наступних виборах, сьогодні голосували б інакше, ніж восени.
Важливий тренд, і він насамперед сприяє «Конфедерації», але не «Лівиці» та «Третьому шляху» – двом ключовим частинам коаліції Туска. Електорат цих політичних сил найбільш розчарований через брак швидких змін у Польщі та найменше підтримує уряд.
Електорат «Лівиці» стурбований відсутністю легалізації абортів (уряд запровадив лише адміністративні зміни, які фактично декриміналізували їх). Дискусія навколо абортів стала важливим показником для багатьох, чи є Польща сучасною країною, чи відсталою, католицькою.
Також непокоїть те, що лідери коаліції – чоловіки, тоді як електорат, в якому переважають жінки, очікував іншого.
Хоча «Громадянська коаліція» Туска нарешті здобула міцну базу виборців, які підтримують Туска (56% його прихильників), «Конфедерація» має ще міцнішу підтримку (62%). Серед основних політичних сил саме електорат останньої є найбільш дисциплінованим (61% тих, хто голосував за партію у 2023 році, хочуть голосувати за неї зараз).
На другому місці «ПіС» – свій вибір готові підтвердити 59% з тих, хто віддав за минулого року свій голос за партію Качинського.
Натомість лише половина виборців «Громадянської коаліції» та «Лівиці» зразка 2023 року хотіли б підтвердити свій вибір зараз.
Інша частина електорату «Громадянської коаліції» та інших партій влади розчарована тим, що посадовців часів «ПіС» не вдалося притягти до відповідальності швидше, чому заважає пов’язаний з «ПіС» президент Анджей Дуда.
Він накладає вето майже на кожен законопроєкт, що унеможливлює відновлення верховенства права в Польщі. Брак повноважень уряду також ускладнює можливість забезпечити швидкі вигоди для поляків, які вони навряд чи відчують за один рік.
«Третій шлях» (сформований партією «Польща-2050» голови Сейму Шимона Головні) та аграрно-консервативною Польською селянською партією віцепрем’єра і міністра оборони Владислава Косіняка-Камиша, переживає кризу як підтримки, так і лідерства.
Ці дві партії, що разом балотувались до Сейму, мають електорат з протилежними поглядами і блокують одна одну. Вони тримаються на плаву здебільшого завдяки виборчому порогу, який у Польщі низький – 5% і 8% для коаліцій.
Їм загрожує не тільки падіння мобілізації виборців, а й втрата підтримки – на користь «Громадянської платформи» і навіть «Конфедерації». Остання має все більш популярного лідера Кшиштофа Босака, якого любить майже кожна група електорату. Достатньо сказати, що один із двох чоловіків до 40 років хоче голосувати за «Конфедерацію».
Втім, «Конфедерація» припустилася серйозної помилки, висунувши на президентські вибори наступного року Славомира Менцена, який є другим номером партії. Він популярний всередині партії, але не серед широкого загалу.
На відміну від «ПіС», «Конфедерація» має потенціал залучати розчарованих виборців майже з будь-якої партії. Вона пропонує чеснішу версію правих поглядів, без скандалів, які переслідували «ПіС» протягом восьми років правління Качинського.
Показово, що близько двох третин опитаних вважають, що деякі політики або посадовці «ПіС» заслуговують на тюремний термін. Коли поляків запитали, кого вони хочуть бачити у в’язниці, перші місця посіли колишній прем’єр-міністр Матеуш Моравецький (34%), Ярослав Качинський (30%) та колишній міністр юстиції Збігнев Зьобро (19%).
Спробою позбавити крайніх правих електоральної підтримки стала нова міграційна політика Туска, яку він нещодавно запровадив у Брюсселі. Її основним пунктом є тимчасове призупинення можливості подання заяви на отримання притулку в Польщі.
Втім, можливо, ця історія матиме щасливий фінал.
У президентських виборах, які відбудуться через сім місяців, що можуть розблокувати уряд і привести до швидших реформ, абсолютним фаворитом є політик «Громадянської платформи» та нинішній мер Варшави Рафал Тшасковський.
На запитання про їхнього фаворита поляки спонтанно (без згадування імен дослідником) найчастіше називають Тшасковського (аж третина!). Жодне інше ім’я не перевищує навіть 8%.
Обрання Тшасковського президентом стало б переломним моментом для уряду і Польщі загалом, вже втомленої від опортунізму непопулярного Анджея Дуди.
Стаття початково вийшла на сайті Project Syndicate і публікується з дозволу правовласника
Публікації в рубриці «Експертна думка» не є редакційними статтями та відображають винятково точку зору авторів