Голова Офісу президента Андрій Єрмак заявляє, що Україна готова до переговорів із РФ вже не після виходу її військ на кордони 1991 року, як було записано раніше у «формулі Зеленського», а в разі відступу на межі 2022 року — тобто до повномасштабного вторгнення. Про що може свідчити такий сигнал Києва, з’ясовував Фокус.
Очільник Офісу президента Андрій Єрмак в інтерв’ю італійській Corriere Della Sera заявив, що для початку переговорів з РФ російські війська мають відійти на позиції станом до 24 лютого 2022 року. «Ми проти заморожування війни, ми хочемо її завершення. Нас заспокоює той факт, що країни Глобального Півдня також засуджують російське вторгнення і силове захоплення територій. Однак для того, щоб розпочати переговори, ми повинні повернутися до ситуації, яка була до першого пострілу російської гармати о четвертій годині ранку два роки тому. А вже тоді ми будемо говорити про те, як відновити наш суверенітет до кордонів 1991 року», — зазначив глава ОП.
Окремо він акцентував, що йому байдуже, що говорить Путін щодо необхідності враховувати «реалії на землі»: «Мені байдуже, що говорить цей агресор! Ми не можемо будувати мирну пропозицію під впливом тих, хто хотів цієї війни. Ми будемо готові провести міжнародну конференцію (Саміт миру. — Ред.), коли відчуємо себе сильними, а також матимемо підтримку Глобального Півдня для переговорів із Росією». Відповідаючи на уточнювальне запитання, чи означає це, що Саміт миру переноситься на наступний рік, глава ОП зауважив: «Ми не знаємо, ми зробимо це, коли будуть відповідні умови, сподіваємося, якнайшвидше».
Заяви Єрмака заслуговують особливої уваги
Фото: Getty Images
Як відомо, раніше президент Зеленський, та й власне сам Єрмак, допускали переговори з Москвою у межах другого Саміту миру, який планували провести у листопаді.
Коментуючи Фокусу свіжі заяви очільника президентського Офісу, експерти зійшлися на думці, що наразі має місце певною мірою нова тактично-політична гра Києва.
Чому заяви Єрмака заслуговують особливої уваги
Зазначивши, що тези, які Єрмак озвучив у свіжому інтерв’ю італійському виданню, передусім свідчать про продовження Україною надсилання сигналів Заходу про здатність і можливість вести перемовини з Російською Федерацією, політолог Олег Постернак у розмові з Фокусом констатував: «На мою думку, в цій конкретній ситуації ідеться про сценарій підстрахування на випадок, якщо за пiдсумками президентських виборiв у США 5 листопада перемогу здобуде Дональд Трамп. Власне, тому вже сьогодні робляться певні сигнали й заготовки, що Україна, мовляв, невпинно рухається в бік мирного врегулювання, оскільки Трамп обіцяв, що вирішить проблему російсько-української війни за 24 години».
Просуваючись у руслі перестрахування на випадок приходу до Білого дому Трампа, припускає експерт, Україна, «найімовірніше, хоче наочно продемонструвати спроможність і готовність до мирних переговорів і налаштованість на діалог із Російською Федерацією».
Відносно свіжих заяв Єрмака, які стосуються «Саміту миру», політолог зазначив: «Очевидно, що Україна хоче заручитися більшою підтримкою країн Глобального Півдня, без чого проведення другого саміту не є правильним і логічним з погляду наших інтересів загалом і бажання влади зробити цей захід успішно-результативним, зокрема. Це дуже важливий трек, адже з Банкової неодноразово лунали заяви про те, що крапку у війні має бути поставлено саме на другому Саміті миру».
Певною мірою знаковими Олег Постернак вважає озвучені главою ОП моменти, що стосуються повернення до переговорів у разі відводу військ РФ до позицій станом на 24 лютого 2022 року. «Зауважу, що з боку українських посадовців така заява пролунала вперше. Тому, враховуючи, що саме Єрмак є фактично головним координатором зовнішньополітичної лінії, я б на цю заяву звернув особливу увагу, адже це не робиться просто так», — підсумовує експерт.
Як Банкова рухається у сприятливій для Заходу парадигмі
Наголосивши на тому, що станом на цей час територіальне питання у дипломатичній площині лунає «як суто щось теоретичне», політолог Петро Олещук у коментарі Фокусу зауважив: «Росіяни не збираються виходити ні з усієї території України, ні з території, яка була окупована після 24 лютого 2022 року. Тому маємо чітко зрозуміти, що РФ не збирається припиняти війну. Понад те, росіяни продовжують наступ і в них є плани щодо подальшого захоплення України. І доки путінські «визволителі» не отримають вагомої військової поразки, вони не зупинятимуться і нікуди не відходитимуть».
Водночас експерт припускає, що заяви, змістовно схожі до тих, які озвучив Єрмак, є важливими для наших партнерів: «Я не виключаю, що це є певним елементом виведення у публічну площину неофіційних розмов, які ведуться, наприклад, довкола подальшої підтримки України з боку західних партнерів. Вони (партнери. – Ред.) можливо кажуть: «Ну, добре, якщо ми вас вічно повинні всебічно підтримувати, поки ви не відвоюєте, наприклад, і Крим, і Донецьк, давайте якісь більш реалістичні переговорні позиції». Україна на це каже: «Окей, давайте, вийдемо на лінію, яка була до 2024 лютого 2022 року». Можливо, на Заході це сприймають вже спокійніше і під це можуть давати зброю, ракети тощо».
Політолог вважає, що очільник президентського Офісу, говорячи про стартові перемовні позиції, веде діалог «у сприятливому для західних партнерів на даному етапі ключі».
«Річ у тім, що західні політики дуже хвилюються, щоб Україна не примусила їх підтримувати її аж до повернення усіх своїх територій. Тому власне ми й чуємо, скажімо так, тактичні розмови, які обумовлені настроями наших вічно стомлених від війни партнерів. Така собі своєрідна вітамінка для Заходу. А якщо без іронії, то дійсно дехто з союзників хибно вважає, якщо Україна піде бодай на якісь територіальні поступки, то ледь не миттєво наступить мир, дружба, жуйка, газопроводи і все буде суперпрекрасно», — резюмує Петро Олещук.
Чи справді Путін не готовий виходити за межі ультиматумів
Зі свого боку політолог Ігор Чаленко у розмові з Фокусом акцентує: «Якщо взяти до уваги кулуарні процеси, які точаться довкола перемовин, то дійсно вимога щодо повернення військ РФ на позиції до 24 лютого 2022 року з тим, щоб на дипломатичному рівні вирішувати питання ОРДЛО (окремих районів Донецької та Луганської областей. — Ред.) та Криму має місце. Але якщо враховувати нинішні реалії, то це радше актуалізація в руслі реакції на ультиматуми, які продовжують звучати з вуст вищого керівництва РФ, зокрема, на саміті БРІКС. У Казані ми почули, що Росія начебто не проти перемовин, але розглядає їх виключно в контексті нібито парафованих Стамбульських домовленостей з поправкою на територіальні реалії».
Назвавши таку позицію Кремля фікцією, експерт зауважив, що РФ у такий спосіб демонструє неготовність вийти за межі свого «ультимативного позиціонування».
Експерт: «Ключове питання полягає не в територіях, а в когнітивному несприйнятті Путіним України як незалежної держави»
Фото: РИА
Принагідно нагадавши про нещодавні заяви президента Зеленського стосовно того, якщо Росія припинить удари по енергетиці, то можна дати старт мирним переговорам, Ігор Чаленко констатував: «Отже, зараз ми бачимо посилення позицій України з погляду вхідного квитка до перемовин. Але це все конструюється виключно через небажання Росії робити кроки назустріч в переговорному процесі. Тобто, якби міжнародна спільнота стимулювала б РФ до реальних перемовин з адекватними стартовими позиціями, я думаю, що Україна була б гнучкішою. А в ситуації, що склалася, ми сьогодні усіляко показуємо, що ключ до подальших перемовин лежить у путінській кишені, а м’яч на його боці поля».
Попри активну роботу в плані стимулювання перемовин з боку, зокрема Індії, Туреччини і багатьох інших держав, наголошує експерт, «російський агресор все це ігнорує і в маніпулятивній формі ширить брехливу тезу, що Україна лише прикривається переговорною парасолькою, а насправді не прагне миру».
Загалом, на переконання експерта, ключове питання полягає не в територіях, а в «когнітивному несприйнятті Путіним України як незалежної держави». Кремль, констатує Ігор Чаленко, не збирається відступати від досягнення свого «заповітного бажання», яке полягає у тому, щоб стерти Україну з мапи світу.