Планувати комплексне післявоєнне відновлення таких міст — братських могил, як Маріуполь і Бахмут потрібно з огляду на те, чи будуть там перспективи розвитку та працевлаштування і чи будуть там готові проживати до 70% населення.Про це повідомила голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.Таку думку висловили учасники публічних консультацій, які в рамках проєкту «Парламент та громадяни: відкритий діалог у період війни», що реалізується громадською організацією «Інститут Республіка» в межах Програми USAID «РАДА: наступне покоління», відбулися влітку для обговорення і доопрацювання законопроєкту «Про основні засади відновлення».За її словами, у публічних консультаціях взяли участь більше ніж 1 тисяча українців — громадяни, народні депутати, представники органів місцевого самоврядування, міністерств, міжнародних організацій, ГО, бізнесу, професійних спільнот, які працюють з темою відновлення та містобудування, експерти з економіки та інвестицій, ЗМІ, представники ветеранських спільнот, маломобільних груп та інших активних громадян.Парламентарка повідомила, що одним з обговорюваних питань був механізм відбору населеного пункту для комплексного відновлення. Учасників запитували, якими мають бути його критерії, принципи тощо. До обговорення цього питання залучили представників органів влади, експертів та міжнародних партнерів. Вони зазначили, що, на їх думку, в основу механізму відбору населеного пункту для комплексного відновлення слід покласти:«Варто відзначити, що представники влади та експерти більше зосереджувалися на економічному та соціальному факторах. Головний висновок: комплексне відновлення має базуватися не на нагальних потребах, а на візії і стратегії сталого економічного і соціально-економічного розвитку. Натомість група, що складалася із міжнародних партнерів, найбільше аналізувала демографічний фактор», — зазначила Олена Шуляк.Зокрема, спершу потрібно фундаментально вивчити зміни якісного складу населення громади, і лише потім — потреби громади. При цьому, не виключається, що виникне потреба у проведенні опитування ВПО по всій території України щодо їх бажання повернутись у свої населені пункти — таким чином можна буде мінімізувати розбіжність у планах на відновлення держави і її громадян.«Крім цього, міжнародні партнери вважають, що однозначно необхідно використовувати Геоінформаційну систему регіонального розвитку. Вона враховує як державну стратегію регіонального розвитку, так і стратегії громад та інші демографічні і не тільки актуальні показники», — повідомила Шуляк.