Відчуваю, що мушу почати зі скарги.
Я розчарований.
Гірко розчарований.
За останні два дні я не почув жодної нової, дуже надихаючої заяви від Зеленського & Co KG GesmbH AG, або когось із зомбованих ідіотів на «Заході». Дивіться: одне з їхніх звичайних, глибоко змістовних повідомлень, що розкриває неймовірну глибину розуміння, навички управління та нескінченну мудрість.
Дійсно: що за лівизна!
Як егоїстично з боку цих політиків: вони люблять тільки себе, а не мене. Тепер мені не вистачає приводів для ще більшого сарказму щодо їхньої некомпетентності… чи я маю зробити висновок, що навіть дурні політики вже не такі дурні, якими вони були ще тиждень тому..?
Звісно ж, ні! Я міг би продовжувати наводити дурні заяви австрійських політиків, просто для прикладу. Але дурість австрійських політиків є такою ж «новою», як і їхня корупція, як і те, що вони пов’язані з Україною. Тому, вибачте: на це не варто звертати уваги.
Так чи інакше, холодний факт полягає в тому, що у мене немає інших варіантів, окрім як перейти прямо до повітряної війни.
Повітряна/ракетна війна. росіяни стверджують, що 13% «Шахедів» вражають цілі
Одразу після чергового російського масованого удару з використанням ударних БПЛА «Шахед», який, серед іншого, влучив у багатоповерховий житловий будинок у Києві, в результаті чого загинула 15-річна дівчинка, був опублікований досить цікавий внутрішній документ московської компанії ТОВ «А23». ТОВ «А23» зареєстроване під кодом «62.01», що вказує на те, що компанія займається розробкою програмного забезпечення. Українці стверджують, що саме вона відповідальна за встановлення адаптивних антен Comet R8 на «Шахедах».
Як би там не було… в документі йдеться про те, що в середньому близько 13% «Шахедів», які росіяни десятками випускають в український повітряний простір, дійсно вражають цілі.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/a1928ce1d1156ebb63ba5e315d42ac33.png
Ударний БПЛА «Шахед» був збитий або заглушений над Україною 18 або 19 жовтня 2024 року.
Я б не став характеризувати це словом «лише»: мені здається, що росіяни не тільки мають щонайменше таке ж слабке уявлення про те, по чому вони насправді б’ють (якщо взагалі мають), як і я, але (і головне): кожен, хто пролітає і влучає у щось в Україні, – це вже занадто багато.
(Якщо є якісь сумніви, запитайте людей, в яких вони влучили… застереження для тих, хто сидить у задніх рядах: будь ласка, майте на увазі, що, звісно, не можна запитувати тих, кого вбили «Шахеди»).
Наземна війна. Погані новини
Курська область… Останні дні (українська) 95-та штурмова продовжувала бити (те, що залишилося від російської) 155-ї бригади морської піхоти. 82-а повітряно-десантна бригада простягнула руку допомоги, а росіяни зробили все можливе, щоб зі свого боку допомогти їм, надаючи найкращі можливі мішені, безперервно проїжджаючи на своїх БТР-82 по дорозі від Любимівки до Зеленого Шляху при денному світлі. Як може миттєво підтвердити будь-який порядний фанат Пуддінга/росії в соціальних мережах, на росіян це, звісно, ніяк не вплинуло: вони «всі добровольці» і раді загинути (або принаймні бути пораненими, щоб їх швидко підлатали в місцевому польовому госпіталі і відправили в наступний штурм, щоб їх теж вбили)… і так, і ось, наприклад, дружина одного з загиблих бійців 155-ї розмістила в соцмережі наступне фото, пояснюючи, що всі, кого видно на ньому, тим часом, мертві.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/918d3d1b07ac5ea9856e96b502225470.png
У підсумку, останні 24-36 годин військовослужбовці 95-ї повітрянодесантної були зайняті насамперед підрахунком тіл загиблих і збором зброї та боєприпасів, залишених росіянами.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/22e11cbb636e755a89ae4906c186d9c9.png
Тим не менш, «західного виступу» в цьому районі більше немає: ЗСУ відійшли від Веселого назад до міжнародного кордону.
Куп’янськ-Сватове… кілька …кхм… «читачів» мого останнього оновлення з цього приводу були здивовані. Дехто не міг знайти фрагмент тексту, який пояснював би, чому я так хвилююся. Інші не переставали дивуватися, чому київські «Друзі» (Генштаб-У) взагалі нічого не повідомляли про цю справу. А ще інші не могли не зробити очевидного висновку: я – російський пропагандист.
Повне одкровення: я сам у всьому винен. Розумієте, у 2024 році розміщувати письмову статтю в інтернет-блозі, а потім очікувати, що її хтось прочитає, – це, м’яко кажучи, нерозумно. Просто нерозумно. Адже вся інформація є у вільному доступі в соціальних мережах, а якщо її немає, значить, її не було. І потім, як усім відомо, і так само, як і московські «тупоголові командири», «Друзім завжди, без жодних винятків, публікують заяви про все, що відбувається на українському боці фронту.
Про все.
Особливо всі погані новини…
Неважливо… суть в тому, що ситуація на південний схід від Куп’янська залишається критичною.
…я так вважаю… і мало хто з моїх співрозмовників теж так вважає… тому що, власне, ніхто не може сказати, що там відбувається. Тільки що і де не відбувається.
Але, ха-ха! Я настільки крутий, що можу бачити наскрізь і зрозуміти, що насправді робить цей геніальний військовий Сирський. Він, навмисно, втрачає цілі батальйони підрозділів ЗСУ в темряві і багнюці. Його стратегія просто геніальна: якщо ні він, ні його командири більше не можуть знайти свої підрозділи, то як же їх знайдуть росіяни?
А тепер серйозно – принаймні для тих 7,5 читачів, які це читають…
Прибувши на Кругляківський напрямок, 3-я штурмова застала там хаос. Деякі позиції були захоплені росіянами, інші ще трималися. Але ніхто не знав, хто, де і як, просто тому, що ця ділянка фронту була ще однією, де другий найвидатніший генерал усіх часів сумлінно займався своїм другим улюбленим хобі (після створення все нових і нових бригад): латанням фронту батальйонами з різних бригад.
Наприклад, був сектор, номінально закріплений за 77-ю повітряно-десантною бригадою. І ніхто в команді ЗСУ не міг сказати, чи дійсно ця бригада там дислокувалася, чи це був один з її батальйонів? Але 77-а контролювала… Сирський так сказав… і таким чином 77-а контролювала… гм… «безліч батальйонів». Поки хтось не наказав 77-й відступити… або частина її не піддалася російському натиску…
Наразі незрозуміло, що саме сталося. Але чому це має бути важливо? Це буде «розслідувано». В українському стилі. Читай: «після війни»…
Справа в тому, що, вірна своєму офіційному призначенню, 1-а гвардійська танкова армія наступала масою піхоти. У такій величезній кількості, що навіть добре обізнані ветерани ЗСУ були здивовані, що ворогам буде цікаво розгорнути таку кількість людей на тому, що прийнято вважати «другорядною ділянкою» фронту. Мабуть, штаб групи всрф «Захід» працює і планує так само, як і Сирський: якщо вони не можуть знайти українців у кількох обраних місцях, а тим більше в темряві і багнюці, то краще відправити свої війська всюди…
Тепер, «як не дивно», коли хтось кидає в такий хаос такий добре організований, керований і навчений підрозділ, як 3-я штурмова, то результат неминучий: кривавий хаос. Принаймні, коли йдеться про росіян. Єдина проблема: на момент прибуття 3-ї штурмової росіяни вже були за першою лінією оборони. Таким чином, 3-я штурмова зупинила їх за допомогою різних розрізнених рот і батальйонів, які вона зібрала, поки прибула туди – «лише» на другій лінії.
Після 200 вбитих російських солдатів 1-а гвардійська танкова армія змінила тактику, і відтоді атакує фланги цієї другої лінії…
Це був… скажімо так, «один бік» Піщанської дуги. Якщо ви думаєте, що «з іншого бокум все зовсім інакше. Це не так. На тому… «іншому боці»… Сирський був ще більш успішним у створенні хаосу, латаючи лінію фронту розрізненими батальйонами. Настільки, що не лише 3-я штурмова, а й 92-а десантно-штурмова докладає чимало зусиль, щоб відновити лінію фронту…
Надія слабка, але хтозна: можливо, Сирський або хтось із його приятелів зараз прийде до думки, що саме ці два підрозділи дадуть їм достатньо часу, щоб розібратися з безладом, який вони створили, і побудувати нову лінію оборони за 3-ю і 92-ю штурмовими…?
Підсумок: Сирський повинен, але ніколи не буде вважати себе щасливим і везунчиком. Тому що а) його війська (а не він сам) розгромили «мирні» всрф (у 2022 році, та з тих пір), б) Пуддінг допоміг їм перетворити російські збройні сили на натовп погано керованої і хаотично керованої піхоти-камікадзе, і в) «все ще» існують підрозділи ССО, які працюють набагато краще, ніж можуть собі уявити як він, так і московські «тупоголові командири».
І найголовніше: «камікадзе» чи ні, але «піхота», навіть коли вона офіційно організована в натовп, який все ще називається «1-ша гвардійська танкова армія» – «досить несумісна» з «брудом». Читай: росіяни знову не можуть рухатися достатньо швидко, щоб скористатися будь-яким успіхом. Принаймні доти, доки поруч є підрозділи ЗСУ, здатні реагувати так само швидко, як це робили 3-я і 92-га.
Покровськ… Чи знаєте ви, дорогий і шановний читачу, що якщо об’єднати всю територію України, захоплену росією з жовтня 2023 року, то це лише якихось 0,25% від загального обсягу?
Інакше кажучи: всі російські «успіхи» насправді «не варті уваги».
Це щось на кшталт «спільного висновку» десятків найвідоміших українських і «західних» військових експертів, які активно спілкуються в соціальних мережах.
Яка різниця, що росія, можливо, не дуже просунулася вперед і захопила те чи інше село, навіть місто чи два? Якщо там ніхто не жив – нікого. Ще менш важливо, що це означає, що росія залишається власником стратегічної ініціативи. Насправді, це настільки неактуально, що ніхто про це навіть не говорить.
…це неважливо навіть тоді, коли щось трапляється, як це, схоже, сталося з 15-ю бригадою Нацгвардії «Кара-Даг» в Селидовому останніми днями. Судячи з усього, посеред відбиття XY-го російського штурму у бригади закінчилися боєприпаси.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/dba668fd8138c1bae415d2d8295c32cf.png
Оператор Javelin 15-ї НГ в процесі запуску ракети…
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/415761fc95d08b12a50155b4868fec46.png
російський танк у вогні після удару Javelin, десь близько 18 жовтня.
Причина поки що невідома. Можливо, російські УМПК, про які відомо, що вони завдали удару по Покровську 18 жовтня, або деякі з їхніх артилерійських та/або ракетних ударів «не влучили» в той чи інший ешелон з боєприпасами або склад за лінією фронту? Або «одну чи кілька» вантажівок, що розвозили боби, патрони і бензин військам на першій лінії оборони?
Звісно, ні. Це неможливо хоча б тому, що українська авіація не повідомляла про такі удари протягом кількох днів… і тому, що нічого подібного не повідомлялося в соціальних мережах, і немає ні фото, ні відеоматеріалів. Якщо взагалі є, то тільки фото і відео на кшталт двох наведених вище: 15-я бригада НГ вбиває росіян десятками, і все нормально.
Тому висновок напрошується сам собою: росіяни не обстрілюють Покровськ, Родинське і Мирноград цілими днями, безперервно… а якщо й обстрілюють, то тільки цивільні об’єкти… так сказали «Друзі» в Києві…
І все це не має значення. Що має значення (хоч і «трохи»), так це те, що на момент, коли 15-а бригада Нацгвардії знову отримувала боєприпаси, росіяни контролювали половину Селидового.
Очевидно, що все це також абсолютно не пов’язано з питанням утримання росіянами стратегічної ініціативи. Тому що, розумієте, коли ворог постійно наступає, то кожна незначна помилка може мати жахливі наслідки. Лайно трапляється. Постійно, щодня. Погано тільки тоді, коли воно трапляється в неправильному місці в часі і просторі…
Я міг би продовжувати описувати подібні пригоди 79-ї повітряно-десантної у тому богом забутому куточку фронту, далеко, там, на південному сході… так далеко, що «Друзі» регулярно забувають відправити туди боєприпаси, харчі та підкріплення.
Але вже пообіді, і мені треба встигнути зробити кілька справ до кінця дня. Отже, ось ще один кадр з відео, на якому зафіксовано удар Javelin. Цього разу 79-ю повітряно-десатною, на підступах до Успенівки…
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/491552a83d14b62c324a79a11864484a.jpg
… «Дивний вогонь» – це насправді водій цього танка, який повністю згорів після того, як ракета пробила не лише копер, що мав би захищати машину від атак «зверху», але й його (відносно тонку) верхню броню, і здетонувала всередині… Машина вибухнула приблизно через 10 секунд після влучання.
27 жовтня 2024 року: ЦНСВ. Хороші новини та їхня відсутність
Не можу не почати з «крадіжки» ніків, створених контактом в Україні.
Відповідно, в Україні є генерал Добрих Новин (Сирський) і президент Чудових Новин (Зеленський), які відповідають за Україну. І обидва продовжували робити все можливе останні 24 години: одному вдалося ще більше посилити хаос у лавах ЗСУ, який він старанно створював з лютого цього року; інший залишив свого другого найкращого генерала всіх часів і народів продовжувати сіяти хаос у ЗСУ, адже у нього є стільки чудових новин, про які він може теревенити в соціальних мережах і на черговій прес-конференції…
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/e836eaaf6138dc33dbec6a54574800e3.png
…де я не розумію, чому пресконференції Зеленського нагадують мені колишнього канцлера Австрії Себастьяна Курца (змушеного піти у відставку на тлі великого корупційного скандалу, але наразі він працює у Google). Можливо, тому що він прокидався вранці і… негайно організовував прес-конференцію про те, як він прокидався вранці! Йде на ранковий туалет? Прес-конференція про те, як він прокинувся зранку! Снідає? Хіба це не варте ще однієї прес-конференції..?
Але, гаразд. Оскільки нижчі командири ЗСУ і маса військ продовжують воювати так само добре, як і раніше, як би не лажали їхні (цитата з іншого співрозмовника) «генерали-редиски», є і хороші новини, з яких варто почати.
Наприклад, у Курській області російської федерації, де, оскільки найбільший стратег усіх часів і народів, ваш ревучий Пуддінг, заявив, що 2 000+ українських військ у Курській області оточені і будуть знищені, ВДВ розпочало додаткові атаки з півночі (з Шептухівки) і з північного заходу (з Корєнєво).
На жаль, між ними опинився батальйон настирливих українських воїнів з 95-ї десантно-штурмової, який відбив обидві атаки, а потім перейшов у контратаку, яка перемолола… зітхніть… побиті залишки 155-ї бригади морської піхоти.
Так, знову… але насправді: це не провина ані 95-ї, ані моя, якщо щоразу, коли ВДВ тікає, генерал ФСБ, який командує російськими військами в Курську, підставляє під удар 155-ту бригаду морської піхоти. Так часто, що від цієї російської бригади залишилося так мало, що, відвойовуючи пагорби вздовж північного і східного узбіччя дороги від Суджі в напрямку Корєнєво, а потім просуваючись на захід в поля на північ від Любимирівки і на північ до Крем’яного, 95-та штурмова пройшла і другу, і третю російську лінію оборони. І, що ж, після 2,5 років цієї сутички, варто було б знати, що чекає на українців, коли вони прорвуться до другої, а то й третьої лінії російських позицій. Ось де супер-спецназ «Ахмат»! І ось 95-та натрапила на ахматів і теж їх розтрощила.
Кілька кліків на південь, батальйони 41-ї та 47-ї мехбригад, 33-го штурмового батальйону та 501-го батальйону морської піхоти не змогли повернути Новоіванівку, але змогли відбити чотири запеклі російські атаки на Товстий Луг та Покровський.
На цьому, втім, хороші новини для цього оновлення закінчуються, головним чином тому, що за останні 36-48 годин російські успіхи в багатьох секторах знову продемонстрували увесь … кхм… блиск Генерала Хороших Новин.
… що нагадує мені, що я маю пояснити вам, що таке «ЦНСВ» у назві цього оновлення.
Це абревіатура, що означає «Це не Сирський винен».
У районі Куп’янськ-Сватове… не можна заперечувати, що Сирський знайшов класну пару в особі командування групи всрф «Захід» і 1-ї гвардійської танкової армії та… ну, а хто сказав, що вищі російські командири мають бути кращими за вищих українських командирів?
Отже, не зумівши прорвати колишню 2-гу лінію оборони «неіснуючої» 77-ї повітряно-десантної бригади, росіяни розвернулися і пішли в атаку на позиції 115-ї мехбригади з півдня (тобто з боку Круглявки) та зі сходу (тобто звідкись зі сходу від району Табаївки в напрямку Глушківки). Підсумок: так, тепер у Генерала Добрих Новин дійсно є достатньо часу, щоб залатати цю ділянку фронту ще кількома батальйонами…
…за умови, що він зможе їх знайти, адже десь за 20 км на південь всрф так сильно витіснили 67-у мехбригаду з Невського та Новосадове, що ЗСУ довелося реагувати (рідкісною) контратакою 4-ї танкової бригади…
Просто чудово. Якщо Сирський протримається ще кілька тижнів, росіяни, безумовно, повернуть собі всю місцевість, яку вони втратили під час знаменитого українського контрнаступу на сході Харківщини у вересні-жовтні 2022 року…
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/d90f1fd096922046f0b62e4178244698.png
Один з декількох російських авіаударів по Куп’янську за останні кілька днів…
Тим часом, принаймні, стало зрозуміло, що сталося з 15-ю в Селидовому: по суті, як і було «оголошено» близько двох тижнів тому, росіяни прорвали оборону на південь від міста і увійшли до Вишневого. На щастя 15-ї бригади Нацгвардії, на північ від Селидового вони не були такими успішними: тим не менш, їм вдалося просунутися вздовж траси Е50 досить далеко на захід, щоб мати вогневий контроль над дорогою, що з’єднує Селидове з Покровськом. Через це до 15-ї не може надійти жодне постачання, і бригаді не залишилося іншого вибору, окрім як почати відхід з міста.
Можливо, знадобиться 2-3 дні (або більше), щоб росіяни оприлюднили відповідні відео, а українські тиловики змогли вирватися назад до Григорівки, але, по суті, після того, як вчора російський 71-й спецбатальйон та 110-а і 114-а мотострілецькі бригади взяли під контроль шахту «Коротченка» (а також Олександропіль і Гірник на південь від неї), битва за Селидове закінчилася.
І знову той самий, звичний урок, який друзі ніколи не засвоять: не має значення, наскільки добре воюють українські війська в тому чи іншому місці, яке цікавить росію, якщо їхнє вище командування не може організувати належну оборону своїх флангів. Щоразу, коли шляхи постачання гарнізону перериваються, у гарнізону закінчуються боєприпаси та їжа, і, так само, як у Бахмуті, Авдіївці чи Вугледарі – війська, що перебувають у місті (або в тому, що від нього залишилося), не мають іншого виходу, окрім як відступити. Звісно, вони завжди змушені це робити за наказом своїх командирів, але ніколи не за наказом Сирського: він ніколи не віддасть наказ про відхід підрозділу, тому що це буде поганою новиною…
…а командирів, які віддають такі накази, потім карають, або звільняють, або наказують безглуздо контратакувати, щоб «повернути колишні позиції»…
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/50fcbe84d17abd2ff8725dc1d7de52d3.png
Військовослужбовці 433-ї окремої мотострілецької бригади всрф піднімають свій прапор на одному з багатоповерхових будинків у центрі Селидового, ще 22 або 23 жовтня.
…що, власне, і стало причиною втрати ЗСУ Гірника.
Тут вирішальною стала історія з 210-м батальйоном тероборони, який захищав Гірник. Як можна прочитати тут, доки 210-й робив це у взаємодії з 59-ю моторизованою бригадою, все було гаразд. Але потім 59-ту вивели на ротацію і замінили 110-ю мехбригадою. І штабу 110-ї мехбригади стало начхати на 210-тий батальйон.
Не дивно, що підрозділ потрапив в оточення і був змушений виходити самотужки, що призвело до 11 загиблих і 70 поранених…
Зверніть увагу: 210-тий все ще перебував в процесі виходу з оточення і відходу, коли командування 110-ї почало звинувачувати її в «дезертирстві» і, врешті-решт, наказало своїм військам контратакувати і відновити свої позиції.
… Яке ж було здивування, коли вони відмовилися…
Проте найбільшим успіхом Сирського залишається оборона південно-східного Запоріжжя та південно-західного Дінця. Скажімо, ділянка фронту від Великої Новосілки через Новоукраїнку, Богоявленку до Єлизаветівки. Там він настільки майстерно залатав ділянку між Великою Новосілкою і Новоукраїнкою елементами батальйонів з якихось трьох-чотирьох різних бригад, що коли 131-й мотострілецький полк всрф атакував з півдня, він мало не доїхав аж до Шахтарського.
https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/130/f5e47136330f0cdbb0acafb3a4e1c400.png
Як не прикро, але майстерний план Сирського був зіпсований батальйоном 128-ї гірсько-штурмової бригади. Цей, колись гордий підрозділ, а нині розрізаний на шматки, щоб «Друзі» могли створити кілька нових бригад – протримався достатньо довго, щоб 72-га мехбригада, яка саме відновлюваласяв районі Костянтинопольського (за допомогою, зокрема, генератора, двох зарядних пристроїв та двох обігрівачів, придбаних на ваші пожертви), вирвалася на передову, контратакувала і відкинула росіян на кілька кілометрів назад… Тож всрф розвернулися і пішли в новий наступ, цього разу на Новоукраїнку.
Наскільки мені відомо, її захищає півбатальйону зі складу 123-ї бригади тер оборони… і цей бій триває досі…
Але ж насправді, і як підсумувала абревіатура ЦНСВ, більш ніж очевидно, що звинувачувати Сирського абсолютно несправедливо. Справді, несправедливо. По-перше, Генерал Добрих Новин постійно контролює все, що відбувається, незалежно від того, на якій ділянці фронту. Тому, якщо щось йде не так, він не винен. А, по-друге, останні 36-48 годин він був просто надто зайнятий, щоб перейматися російськими наступами. Так, занадто зайнятий, звільненням 7-го командира тієї ж бригади поспіль. Як розумно з його боку: це не просто ще одне підтвердження всієї геніальності 6 його попередніх рішень (в цьому, одному випадку), але тільки уявіть собі хаос в системі командування бригади, в якій за якихось 4-5 місяців було звільнено 7 її командирів…
Не сумнівайтеся: це все, звісно, частина нової стратегії Сирського: так-так, тієї самої, що занурює всю ЗСУ в повний хаос, збиваючи з пантелику і московських «тупоголових командирів»… Насправді, все добре і чудово, і краще бути не може, а якщо ні, то це ще буде розслідуватися. «Після війни»…
Джерело та ще джерело