За тиждень у Молдові знову відбудуться вибори. У другому турі зустрінуться проєвропейська Мая Санду та кандидат від проросійської Партії соціалістів Александр Стояногло.
За результатами першого туру президентських виборів 20 жовтня Санду фінішувала першою, але результат, порахований ЦВК, не дає їй певності у збереженні посади президента.
Ще більшу проблему засвідчив референдум про європейську інтеграцію, який провели в день першого туру президентських виборів. На референдумі половина виборців проголосували проти руху до ЄС. Це неймовірно багато!
Про причини того, чому громадяни Молдови виявилися не готові підтримати європейський шлях їхньої країни, читайте в статті редактора «Європейської правди» Сергія Сидоренка Корупція, мова, вата. Пояснюємо головні причини «європейського провалу» в Молдові. Далі – стислий її виклад.
Отже, за конституційні зміни щодо євроінтеграції Молдови проголосували 50,35% виборців, проти – 49,65%. Різниця склала лише 10 тисяч голосів.
Юридично такий малий розрив нічого не змінює: перемога є перемога. Однак її суспільна легітимність – під питанням.
До того ж насправді цей результат забезпечили голоси молдовської діаспори. А от усередині Молдови 56% виборців проголосували проти євроінтеграції.
Цікава деталь: «перемогу ЄС» насправді забезпечили… помилки проросійських сил.
«ЄвроПравда» вже розповідала, що придністровський режим цього разу, уперше за багато років, не підвозив проросійських виборців на дільниці, відкриті на підконтрольній уряду території, і не стимулював їх йти голосувати.
Свою роль зіграло і те, що молдовське МЗС заборонило ЦВК відкривати додаткові дільниці у Росії, а частина опозиційних політиків Молдови закликали бойкотувати референдум, не брати бюлетень.
Але чому всі соцопитування в Молдові шалено помилилися щодо результатів першого туру виборів президента і референдуму, обіцяючи впевнену перемогу?
Є два ключових пояснення.
Перше – це так званий «ефект сором’язливого виборця». Майже усі, хто погоджувався говорити, казали про свій європейський вибір. Голосування проти ЄС не визнавав практично ніхто.
Що ж стосується президентських виборів, то тут на додаток зіграв високий антирейтинг Маї Санду.
Тому абсолютна більшість тих, хто в опитуваннях казав, що не визначився з вибором – проголосував проти чинної президентки.
Крім того, по чинній президентці вдарило і те, що вона не «загравала» з російськомовним електоратом.
У 2020 році Санду зробила собі імідж центристської політикині, яка уникала розмов про вступ до ЄС і обіцяла вести діалог також з Москвою.
Втім, у наступні чотири роки її діяльність, а також російська агресія зруйнували цей імідж.
Вона практично не співпрацювала з національними меншинами, не шукала з ними спільної мови.
Також по Санду вдарило рішення її партії вичистити законодавство Молдови від радянського атавізму, терміну «молдовська мова», і замінити його на термін «румунська мова».
Словом, на вибори-2024 Санду вийшла у ситуації, коли для багатьох її виборців зразка 2020 року вона перестала бути природним вибором.
Натомість Стояногло, хоч і є кандидатом від лівої проросійської соцпартії, виявився саме тим, хто здатен підхопити втрачений президенткою центристський електорат.
Але шанси на те, що другий тур не завершиться електоральною катастрофою для європейського курсу Молдови – дійсно є.
Докладніше – в матеріалі Сергія Сидоренка Корупція, мова, вата. Пояснюємо головні причини «європейського провалу» в Молдові.