У період з 2017 до 2020 року російська розвідка мала доступ до даних грузинських енергетичних компаній, медіаплатформ, центрального банку, а також відомств, зокрема Міністерства закордонних справ і Міністерства фінансів.
Про це свідчать документи й технічні звіти, з якими ознайомилося видання Bloomberg.
Як повідомляє видання, це стало можливим внаслідок масових кібератак, про масштаби та наслідки яких раніше не повідомлялося публічно.
Згідно з документами і технічними звітами, росія використовувала цей період для посилення свого впливу на Грузію, яка намагалася відмовитися від проросійського курсу та поглибити співпрацю з Європейським Союзом і НАТО. Кібератаки показують цілеспрямовану стратегію кремля з контролю над державними установами та критичною інфраструктурою країни, що стало частиною ширшої російської кампанії зі шпигунства і втручання у внутрішні справи Грузії.
Однією з ключових цілей російських хакерів стало Міністерство закордонних справ Грузії. Вони отримали доступ до електронної пошти високопосадовців і даних, які зберігалися в посольствах Грузії по всьому світу. Хакери, пов’язані з Федеральною службою безпеки (ФСБ), проводили багатомісячні операції з моніторингу дипломатичної кореспонденції та діяльності грузинських представництв за кордоном.
Крім того, кіберзлочинці проникли в системи кількох великих медіакомпаній, зокрема двох найпопулярніших грузинських телеканалів – «Імеді» та «Маестро». Це дозволило їм контролювати інформаційні потоки в країні в той час, коли Грузія робила кроки для зміцнення своєї незалежності від росії.
Критична інфраструктура також опинилася під загрозою: хакери отримали доступ до систем державної енергетичної компанії та кількох інших стратегічно важливих об’єктів. Це дало росії можливість у будь-який момент вплинути на роботу енергетичної системи країни, зокрема, вимкнути електропостачання в окремих регіонах.
Ця шпигунська кампанія була частиною ширшого плану москви з послаблення прозахідного курсу Грузії. Як зазначила Натія Сескурія, виконавча директорка Регіонального інституту досліджень безпеки в Тбілісі, росія роками працювала над підривом прозахідної політики країни і намагалася посіяти недовіру серед грузинських еліт.
Загроза російського втручання набуває особливої актуальності напередодні парламентських виборів у Грузії, які розпочнуться вже 26 жовтня. Ці вибори можуть стати вирішальними для вибору країни між подальшою інтеграцією з Заходом або поверненням до проросійського курсу. Провладна партія «Грузинська мрія», на чолі з мільярдером Бідзіною Іванішвілі, який має тісні зв’язки з Кремлем, змагається за збереження влади проти опозиції, яка прагне зміцнити зв’язки з США та Європою.
російські кібератаки та втручання у грузинські справи нагадують про ширшу тенденцію втручання Москви в політичні процеси в інших країнах Східної Європи. Це стало особливо очевидним після звинувачень росії у втручанні у президентські вибори в США в 2016 році. За даними американських та європейських спецслужб, ГРУ неодноразово здійснювало кібероперації проти країн Балтії, Молдови та інших держав, які намагалися позбутися російського впливу.
Грузинська влада вже давно отримує попередження від західних колег щодо кібератак, але, як показують події останніх років, захист від них виявився недостатнім.
Раніше ми писали, що вибори в Молдові та Грузії цього тижня перетворюються на протверезляючу демонстрацію реальності для Європейського Союзу, який дедалі більше пасе задніх у боротьбі з президентом росії владіміром путіним за вплив.