У Казані стартував 16-й саміт БРІКС, десяти країн із економіками, що розвиваються та демонструють зростаючий вплив незахідного світу.
Як передає Укрінформ, про це пише Reuters.
Російська сторона, як організатор заходу, очікує, що в триденному саміті візьмуть участь представники 36 країн та 6 міжнародних організацій, а також генеральний секретар ООН Антоніу Гутерреш.
Зараз на групу БРІКС припадає 45% населення світу та 35% світової економіки, хоча більше половини економічної потужності групи становить Китай.
Путін, якого Захід вважає військовим злочинцем, напередодні саміту сказав журналістам із країн БРІКС, що це об’єднання не має наміру нікому протистояти, а лише «відображає зміни рушійних сил глобального зростання».
За словами російського диктатора, БРІКС є об’єднанням країн, які працюють разом на основі спільних цінностей, спільного бачення розвитку і, головне, принципу врахування інтересів один одного.
Саміт БРІКС у Казані проходить паралельно зі зібранням у Вашингтоні керівників світових фінансових інституцій, Світового банку та Міжнародного валютного фонду, які планують обговорити перспективи світової економіки на тлі посилення викликів через війну в Україні та ескалацію конфлікту на Близькому Сході, проблеми з пожвавленням економіки Китаю, другої за величиною у світі, а також занепокоєння, що результати президентських виборів у США можуть призвести до нових торгових баталій.
Путіна, який наказав ввести війська в Україну у лютому 2022-го після восьми років боїв на сході України, журналісти БРІКС засипали питаннями про перспективи припинення війни в Україні, на що господар Кремля відповів, що Москва «не продаватиме чотири регіони східної України», які, за його словами, «уже входять в РФ», навіть якщо їх частини залишаться поза контролем російської армії.
Лідер Кремля також повторив відомий пропагандистський наратив про якісь «довгострокові інтереси безпеки Росії», які він хоче, щоб були враховані Європою в якості передумови для припинення вторгнення РФ в Україну.
Reuters нагадує, що Росія, яка продовжує повзучий наступ в Україні, контролює приблизно одну п’яту української території, включаючи Крим, який вона захопила у 2014 році, близько 80% Донеччини та Луганщини і понад 70% Запорізької та Херсонської областей.
За словами Путіна, Захід «тепер усвідомив, що Росія переможе», але він «відкритий до переговорів на основі проєктів угод про припинення вогню», нібито узгоджених у Стамбулі в квітні 2022 року, що українська сторона неодноразово спростовувала.
У саміті в Казані візьмуть участь лідер Китаю Сі Цзіньпін та прем’єр-міністр Індії Нарендра Моді, тоді як президент Бразилії Луїс Інасіу Лула да Сілва скасував свою поїздку через травму голови, отриману незадовго до початку саміту.
БРІКС утворено в 2006 році Бразилією, Росією, Індією та Китаєм, у 2011 році до нього приєдналася Південна Африка і ця група країн отримала назву за абревіатурою їх англійських назв BRICS.
1 січня до групи доєдналися ще п’ять країн – Єгипет, Іран, ОАЕ, Саудівська Аравія та Ефіопія. Водночас також запрошені Аргентина, після перемоги на президентських виборах Хав’єра Мілея, відмовилася від вступу, а Індонезія заявила, що вивчає доцільність своєї участі в групі.
За прогнозами МВФ, до кінця нинішнього десятиліття частка БРІКС у світовому ВВП зросте до 37%, а частка найбільших західних економік країн «Великої сімки» (G7) знизиться до приблизно 28% із 30% вже цього року.
Росія, проти якої західні країни запровадили масштабні санкції через її вторгнення в Україну, прагне, поки що безуспішно, переконати країни БРІКС побудувати альтернативну платформу для міжнародних платежів, яка була б несприйнятливою до обмежень Заходу.
Проте домовленості у БРІКС досягаються досить складно через розбіжності всередині групи між країнами, що мають неврегульовані територіальні суперечки, як у Китаю та Індії, найбільших покупців російської нафти, чи історично складні відносини, як між арабськими країнами та Іраном.
Як повідомляв Укрінформ, Вірменія візьме участь у саміті БРІКС у Казані, проте не обговорює питання членства в цій організації в найближчому майбутньому.