Експерти з питань оборони кажуть, що Захід намагається змусити «голодувати» неправильну частину російської військової машини.
Про це пише Business Insider.
Протягом століть ключовим елементом перемоги на полі бою було знищення ворожої артилерії. Без неї армія противника втрачає здатність знищувати війська, техніку, фортифікації та лінії постачання. Тому країни застосовують кавалерію, танки, авіаудари та гаубиці для знищення гармат ворога.
Для України це завдання є особливо складним. За даними, близько 70% втрат українських військових викликані російською артилерією, що перевищує середні показники Першої та Другої світових війн, де частка таких втрат становила приблизно 60%. Використовуючи такі засоби, як безпілотники та HIMARS, українська армія досягла певного успіху, знищивши понад 10 000 одиниць російської артилерії. Однак росія, перейшовши на військову економіку, змогла зібрати до лютого 2024 року 4780 одиниць ствольної артилерії, включно з гаубицями, і 1130 реактивних систем залпового вогню. Крім того, російські війська випускають до 10 000 снарядів щоденно, тоді як українська армія через нестачу боєприпасів може використовувати лише близько 1800 снарядів на день.
Для України важливо нейтралізувати російську артилерію, інакше її війська опиняться під постійним обстрілом. Саме артилерія дозволяє російським військам, зокрема найманцям, засудженим та мобілізованим, повільно просуватися на Донеччині попри значні втрати. Однак Україні бракує ресурсів для вирішальної атаки на артилерійську перевагу росії, зокрема ударної авіації.
Західні та українські експерти пропонують інший підхід: замість знищення гармат на полі бою спробувати припинити їх виробництво. Дослідники вивчили складний ланцюг постачання, який забезпечує російську артилерію, що потребує великої кількості боєприпасів та швидко зношує стволи.
Автори пропонують зосередитися на санкціях, які стосуються ланцюга постачання артилерії, а не лише на передових технологіях, таких як мікроелектроніка.
росія, маючи величезні природні ресурси та оборонно-промислову базу радянських часів, самодостатня у багатьох військових аспектах. Проте експерти RUSI вказують на дві важливі сфери, де росія залежить від імпорту: обладнання для виробництва стволів і боєприпасів. До 2022 року країна покладалася на імпорт верстатів із Заходу, особливо тих, що мають числове програмне керування (ЧПУ). Хоча західні санкції з 2023 року обмежили постачання цього обладнання, Китай частково заповнив прогалину. Тим не менш, російські виробники традиційно надавали перевагу західним верстатам через їхню вищу якість та точність.
Окрім обладнання, росія імпортує близько 55% високоякісного хрому для виробництва стволів та значну частину бавовняної целюлози, що використовується у вибухівці. Санкції вже мають певний вплив. Наприклад, казахстанська компанія «Хлопкопром-Целлюлоза» скоротила постачання целюлози для російських заводів, які опинилися під санкціями, й тепер постачає цю продукцію для потреб НАТО.
Загалом, поточні західні санкції недостатньо сфокусовані та обмежені, щоб суттєво вплинути на російське оборонне виробництво. Звіт RUSI рекомендує поєднання економічних санкцій і дипломатичних зусиль, спрямованих на припинення постачання критичних компонентів для російської артилерії:
У підсумку, санкції можуть стати більш ефективним інструментом, ніж спроби знищити російську артилерію на полі бою. Для України найкраща зброя — та, яка не досягне фронту.