Стосовно членства України в НАТО.
Є одна принципова помилка, яка досі притаманна аналітикам та стратегам Заходу.
Вони вважають: якщо Україна не стане членом НАТО в найближчі роки – тоді все ж таки залишиться буферна зона між Альянсом і РФ, яка триматиме безпечну територіальну дистанцію від прямих загроз для них.
Хотів би їм нагадати, що:
по-перше, буферні, сірі зони – це нестабільна ситуація, яка дуже швидко може змінитися. Свіжий приклад – Білорусь, територію якої вже важко вважати буферною зоною для країн НАТО від російських загроз;
по друге: процеси інтеграції до НАТО і ЄС можуть бути й зворотними. Свіжий приклад – Грузія, яка на наших очах розвертаються дуже швидко до РФ, не зважаючи на попередню війну й окупацію частини її території;
по-третє: порушення міжнародного права та вихід з багатьох угод, що накладали певні обмеження на розташування збройних сил в Європі разом з новими технологіями скорочують дистанцію. Свіжий приклад – безпілотні летальні системи, які вже мають, по суті, стратегічну дальність.
Тому, якщо дивитися на ці свіжі приклади, то напрошується прямий висновок про найбільш вірогідний сценарій: Україна або буде в НАТО в найближчі роки, або повернеться до РФ, як би це зараз дивним не виглядало. Буферною зоною, з багатьох об’єктивних причин, Україна вже не буде. І жодні концепції нейтралітету тут вже не допоможуть.
Перечитуйте й прислухайтесь до мудрого Генрі Кіссінджера, який, попри попередню багаторічну позицію, змінив свою думку в нових умовах російської війни проти України й чітко обґрунтував: Україна має бути в середині Альянсу, а не поза НАТО!