https://s3.eu-central-1.amazonaws.com/media.my.ua/feed/42/26c4e7ad849cdd9c3c8aa09274841496.git
Грузинські організації громадянського суспільства, представники медіа й приватні особи подадуть до Європейського суду з прав людини позов проти закону про «іноагентів» Зміст
Про це пише «Ехо Кавказу».
У матеріалі йдеться, що позов подадуть від імені 16 медіаорганізацій, 4-ох фізичних осіб та 120 недержавних організацій.
За словами заявників, прийнятий закон про «іноагентів» порушує право на свободу зібрань та асоціацій, захищене Європейською конвенцією з прав людини, свободу вираження думок, право на захист приватного та сімейного життя та права на засоби правового захисту.
«Російський закон» не тільки спрямований на обмеження громадянського суспільства та ЗМІ, але й служить ізоляції всіх громадян один від одного та придушенню критичних голосів… Боротьба з незалежними організаціями, використовуючи російські методи, не тільки порушує фундаментальні права людини, але й підриває непохитний вибір грузинського народу щодо інтеграції в євроатлантичні структури. Шкода, що конституційний обов’язок, який зобов’язує державні органи захищати всі ці вибори, порушується державними органами, а Конституційний суд відмовляється виконувати свій обов’язок», — наголосили у заяві представники медіа, недержавних організацій та приватні особи.
Також видання додає, що 9 жовтня на сайті Конституційного суду опублікували протокол, який частково прийняв до розгляду 4 позови проти закону про «іноагентів». Судді більшістю голосів вирішили, що спірна норма безпосередньо не загрожує неурядовим і медійним організаціям та відмовилися зупиняти його дію до ухвалення остаточного рішення у справі.
Закон про «іноагентів» у Грузії: що відомо
7 березня 2023 року парламент Грузії схвалив у першому читанні законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу», який значною мірою наслідує російський закон про іноземних агентів. Після цього в країні спалахнули протести. Поліція застосувала до учасників акцій сльозогінний газ. На ранок 8 березня було відомо про затримання біля будівлі парламенту 66 учасників мітингу. Опозиція натомість оголосила про нові протести.
У ЄС попередили Грузію про «серйозні наслідки» в разі остаточного ухвалення законопроєкту про «іноагентів».
Уже 9 березня політрада «Грузинської мрії», «Сили народу» та парламентської більшості відкликала закон. Пізніше парламент країни відхилив цей законопроєкт у другому та остаточному читанні.
Проте 3 квітня 2024 року у парламенті Грузії знову ініціювали законопроєкт про «іноземних агентів».
6 квітня повідомляли, що після повторного ініціювання законопроєкту очільники парламентських комітетів закордонних справ низки країн Європи закликали Тбілісі відмовитись від нього. У США також заявили, що цей закон збиває Грузію з європейського шляху.
8 квітня прем’єр-міністр Грузії Іраклій Кобахідзе заявив, що всупереч негативній реакції громадськості та медіа, влада готова ухвалити закон, а президентка Саломе Зурабішвілі оголосила, що накладе вето, якщо його ухвалить парламент.
9 квітня у Тбілісі тисячі людей взяли участь у мітингу проти закону, який владна партія «Грузинська мрія» вдруге зареєструвала у парламенті.
Уже 16 квітня грузинський парламент відклав розгляд закону через протести громадян. Проте 17 квітня парламент у першому читанні вдруге ухвалив скандальний закон про «іноагентів». Учасники акції протесту вимагали зустрічі з прем’єром.
1 травня парламент Грузії ухвалив скандальний закон про «іноагентів» у другому читанні. Президентка Грузії наклала на документ вето. А 28 травня спікери парламентів Чехії, Естонії, Латвії, Литви, Франції, Нідерландів та Польщі закликали парламент Грузії відкликати законопроєкт «Про прозорість іноземного впливу». «Дух і зміст законопроєкту «Про прозорість іноземного впливу», ухваленого парламентом Грузії, несумісні з європейськими нормами й цінностями», — йшлося у заяві.
Утім 28 травня парламент Грузії не врахував зауважень Зурабішвілі, подолав її вето й остаточно затвердив цей закон. За подолання вето проголосували 84 депутати, проти – 4.
Згідно з грузинською Конституцією, якщо президент після подолання вето відмовляється від підписання закону, його в 5-денний термін підписує та публікує голова парламенту.
3 червня спікер парламенту Грузії Шалва Папуашвілі підписав скандальний закон «Про прозорість іноземного впливу», який фактично є повторенням російського закону про «іноагентів».
15 липня президентка Зурабішвілі до конституційного суду подала позов із вимогою призупинити й остаточно скасувати дію закону про «іноагентів».
Станом на 30 серпня з моменту набуття чинності закону «про прозорість іноземного впливу» в реєстр організацій, що представляють інтереси іноземних держав, внесли 233 суб’єкти.
9 жовтня Конституційний суд Грузії не призупинив дію закону «Про прозорість іноземного впливу», позови щодо якого раніше подали президентка Саломе Зурабішвілі, опозиційні депутати й представники неурядових організацій.
Залиште коментар